Вулиця Братів Климових

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Братів Климових
Львів
Місцевість Левандівка
Район Залізничний
Назва на честь Івана та Гриця Климових
Колишні назви
Білогорська бічна, Естонський провулок
польського періоду (польською) Białohorska boczna
радянського періоду (українською) Естонський провулок
Загальні відомості
Протяжність 400 м
Координати початку 49°50′46″ пн. ш. 23°59′27″ сх. д. / 49.846306° пн. ш. 23.991000° сх. д. / 49.846306; 23.991000Координати: 49°50′46″ пн. ш. 23°59′27″ сх. д. / 49.846306° пн. ш. 23.991000° сх. д. / 49.846306; 23.991000
Координати кінця 49°50′34″ пн. ш. 23°59′28″ сх. д. / 49.843028° пн. ш. 23.991222° сх. д. / 49.843028; 23.991222
поштові індекси 79025[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1—4, 6, 8, 16, 16а, 18, 20, 22, 29, 31, 33, 40, 42
Поштові відділення ВПЗ № 25 (вул. Повітряна, 12)[1]
Забудова одно- і двоповерховий конструктивізм 1930-х років
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r5702474
Мапа
Мапа

Ву́лиця Браті́в Кли́мових — вулиця у Залізничному районі Львова на Левандівці. Сполучає дві частини вулиці Естонської, до якої вона проходить частково паралельно. Вулиця асфальтована, на ділянці біля будинку № 42 має викладений бруківкою хідник. Між будинками № 37 та № 40 вулиця переривається. Прилучається вулиця Бруснівська.

Вулиця Братів Климових виникла як бічна колишньої вулиці Білогорської, яка проходила попри залізничні колії від Левандівської до Гніздовського та 1934 року була названа на честь Білогорщі — Білогорська бічна. У 1981 році, коли більша частина Білогорської вже не існувала, одну з збережених частин назвали вулицею Естонською, на честь Естонської РСР, а бічну вуличку, відповідно, Естонським провулком. У 1993 році Естонський провулок було перейменовано на вулицю Братів Климових, на честь братів Івана та Гриця Климових, діячів українського визвольного руху середини XX століття[2].

Забудова: одно- і двоповерховий конструктивізм 1930-х років.

№ 22 — двоповерховий гуртожиток барачного типу збудований 1948 року для працівників локомотивного депо «Львів» Львівської залізниці (нині — відокремлений підрозділ «Локомотивне депо «Львів-Захід» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця»). На початку 1960-х років надбудований третій поверх[3]. 2012 року Львівська залізниця передала колишній гуртожиток у власність територіальної громади міста Львова[4]. Нині будинок обслуговується ЛКП «Сяйво». 2021 року в будинку ПП «Лес» проведена реконструкція та розділення загальнобудинкового обліку електроенергії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
  2. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001.
  3. Ілько Лемко Левандівка-3. Білогорща. Городоцька / Львівська газета. — № 2 (310). — 2008. — 10 січня.
  4. Ухвала ЛМР № 2082 від 7 лютого 2013 року «Про затвердження Програми передачі гуртожитків у власність територіальної громади м. Львова та реалізації житлових прав мешканців гуртожитків на 2012—2015 роки зі зміною термінів передачі гуртожитків — з 2012—2015 років на 2013 рік». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 7 лютого 2013. Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]