Вівтар Сонця

Вівтар Сонця
39°54′51″ пн. ш. 116°26′17″ сх. д.
Країна	КНР
Розташування	Chaowai Subdistrictd
Тип	храм
Дата заснування	1530
Вівтар Сонця Вівтар Сонця (Китайська Народна Республіка)
Медіафайли у Вікісховищі

Вівтар або Храм Сонця (кит. 日坛 Жи тань) — місце проведення церемонії жертвопринесення Сонцю з часів династії Мін. Сьогодні це міський парк Житань гун'юань (日坛 公园,) якому присвоєно категорію ААА серед туристичних принад. Зараз це тихе місце Пекіна, де розмістилися посольства багатьох країн.

Історія

На початку правління династії Мін була заснована церемонія роздільного жертвопринесення Небу, Землі, Сонця і Місяця. У 1370 році імператор Чжу Юаньчжан побудував в східній частині Нанкіна Вівтар Сонця і в західній частині — Вівтар Місяця, щоб здійснювати церемонії роздільного жертвопринесення. Однак через кілька десятиліть ця традиція занепала.

При імператорі Чжу Хоуцуні обряди були переглянуті і знову відновилося роздільне шанування Сонця і Місяця. У 1530 році з пекінського Храму Неба і Землі (天地 坛 Тяньдітань) — нині Храм Неба (天坛 Тяньтань) Вівтар Сонця, що раніше знаходився там, було перенесено за ворота Чаоянмень. Він отримав назву Вівтар Ранкового Сонця (朝阳 坛 Чаоянтань). У 1626 році завершено внутрішнє облаштування Вівтаря. У 1742 за наказом цінського імператора Цянлуна відбулося перебудова північно-західної частини.

На захід від Забороненого міста в районі Фученмень, було влаштовано Вівтар Місяця (月坛 Юетань). На півночі — Вівтар Землі (地坛 Дітань), на півдні залишився Вівтар Неба (天坛 Тяньтань), а в центрі помістили Вівтар Землі і Злаків (社稷 坛 Шедітань). Вівтар Землі і Злаків знаходився всередині стін Внутрішнього міста, Храм Неба — у Зовнішньому місті, а три інші вівтаря — Сонця, Землі і Місяця — за межами кріпосних стін.

Щорічно в день весняного рівноденняу вівтарі Сонця проходила церемонія жертвопринесення Сонця. У непарні роки десятеричного циклу (1-й, 3-й, 5-й, 7-й і 9-й — сонячні цифри) церемонію здійснював особисто імператор. У парні роки — чиновники, які замінювали імператора. Останній раз імператор Сюаньцзун проводив церемонію у 1843.

Після Синьхайської революції (1911—1912) більшість будівель у Вівтарі Сонця були зруйновані. У 1951 Пекінський народний уряд ухвалив рішення облаштувати парк, який було відкрито у 1956 році.

У 1968 за наказом прем'єр-міністра Чжоу Еньлая почалося відродження парку Житань та Вівтаря Сонця.

У 1972 Японія подарувала КНР деревця дикої вишні та 800 горщиків хризантем.

У 1992 на території відбувся Срібний кубок з тенісу.

Після 2000 його територія була значно упорядкована.

Під час Олімпіади 2008 в Пекіні тут був один з трьох майданчиків протесту, оскільки поблизу знаходиться Посольство США.

Опис

Мапа Вівтаря Сонця

Розташовано в східній частині Пекіна поруч з воротами Цзяньгомень (建国门) в районі Чаоян (朝阳). Навколо парк Житань. Його площа становить понад 20,5 га. Головне будова в парку — Вівтар Сонця. Жертовник в середині вівтаря має форму квадрату (символ Землі). Його ширина дорівнює 16,65 м, висота — 1,96 м. З кожного боку на нього ведуть білокам'яні сходи з дев'ятьма ступенями. Усі числа тут непарні, «сонячні». Під час проведення церемонії в східній частині жертовника ставився трон, орієнтований на захід.

Вівтар оточено низькою стінкою круглої форми (коло — символ Неба). З кожного боку світу всередину ведуть церемоніальні ворота. Західні брами — потрійні, з 6 стовпами-опорами. Решта брам — одинарні, з двома колонами. Стулки брам і стіни пофарбовані в червоний колір. Черепиця — зеленого забарвлення.

Крім Вівтаря Сонця в парку збереглися Північні та Західні Небесні брами, деякі церемоніальні об'єкти і павільйони. Натепер в день весняного рівнодення у Вівтарі Сонця влаштовують театралізовані церемонії жертвопринесення Сонця.

Інша частина парку упорядкована в дусі традиційних китайських парків: шьучні скелі, озера, альтанки, камені. Є тут і різні розваги для дітей і дорослих.

Джерела

• 日坛公园