Вікнянка
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Вікнянка | |
---|---|
Витік | на північно-західних схилах безіменної гори (361 м) біля села Олеша |
• координати | 48°50′29″ пн. ш. 25°06′22″ сх. д. / 48.84139° пн. ш. 25.10611° сх. д. |
• висота, м | 275 |
Гирло | Дністер |
• координати | 48°54′18″ пн. ш. 25°07′28″ сх. д. / 48.90500° пн. ш. 25.12444° сх. д. |
• висота, м | 190 |
Похил, м/км | 9,2 |
Басейн | Чорного моря |
Країни: |
Україна Івано-Франківська область |
Довжина | 11 км |
Площа басейну: | 42,8 |
Вікнянка (пол. Oknianka[1]) — гірська річка в Україні, у Тисменицькому районі Івано-Франківської області у Галичині. Права притока Дністра (басейн Чорного моря).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина річки 11 км, похил річки 9,2 м/км, площа басейну водозбору 42,8 км²[2], найкоротша відстань між витоком і гирлом — 7,19 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,53[3]. Формується багатьма безіменними струмками. Річка тече на Покутті.
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на північно-західних схилах безіменної гори (361 м) біля села Олеша[4]. Спочатку тече на північний захід, далі повертає на північний схід, тече через Вікняни і у селі Кутище впадає у річку Дністер.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- У XIX столітті у верхів'ї річки було 2 водяних млина. Понад річкою стояло багато фігурних хрестів, а у селах Вікняни та Кутище існували православні церкви[4].
- Через недосконале географічне дослідження річка у Каталозі зазначена як «Без назви»[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Slownik_geograficzny. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 24 лютого 2019.
- ↑ а б Kataloh_richok_Ukrainy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2016. Процитовано 24 лютого 2019.
- ↑ google.com.ua/maps. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.
- ↑ а б maps/avstrijskoj-monarxii/4474.jpg. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 41. — (№ 554).
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 107
Посилання[ред. | ред. код]
- Oknianka ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 425. (пол.)