Вінсентій Стадніцький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вінсентій Стадніцький
Народився 1835
Могильовський повітd, Могильовська губернія, Російська імперія
Помер не пізніше 31 березня 1869
Мар'янівка
Поховання Снітків
Діяльність хімік
Alma mater Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Знання мов польська
Рід Стадніцькі

Вінцентій Стадніцький із герба Дружина (1835, Поділля (Могилівський повіт) — 31 березня 1869, Мар'янівка, Вінницька область) — польський поміщик, хімік.

Життєпис[ред. | ред. код]

Спочатку виховувався вдома, у 1857 році з відзнакою закінчив гімназію Рішельє в Одесі. Був хіміком-любителем. У 1859 році заснував Товариство лікарів на Поділлі в Кам'янці-Подольському.

У 1862 році Стадніцький надав свою квартиру в Кам'янці-Подільському для зборів таємного Комітету Подільського.

Після Січневого повстання 1863 року він виїхав до Гайдельберга в Німеччину, де закінчив університетські студії. У 1867 році здобув докторський ступінь з філософії та природничих наук у Гайдельберзькому університеті Рупрехта-Карла. Провів дослідження піротриронової кислоти, яку виявив. Представив результати своїх досліджень у 1867 році на засіданні Краківського наукового товариства, членом якого він був.

Сімейне життя[ред. | ред. код]

Вінсентій був сином Петра Стадніцького та Ігнації Воронецької. Мав братів і сестер:

  • Каміля, мати о. Вітольда Четвертинського,
  • Амелія (Амалія),
  • Ольга Олександра, мати блаженного Яна Бейзима,
  • Сюзанна
  • Миколай Пйотр, офіцер російської армії,
  • Томаш, офіцер російської армії.

Вінсентій одружився з Люциною Сваришовською. У них не було дітей. Люцина Стадніцька була письменницею та публікувала твори з етнографії Поділля.

Після раптової смерті Стадніцького в Мар'янівці його поховали в сусідньому Сніткові. На пам'ятнику В. Стадніцькому, що на католицькому кладовищі в Сніткові, зазначена дата смерті 28 листопада 1869 року. Тут також поховані і його батьки: Петро Стадніцький (пом. 1852) та мати Ігнація Воронецька (пом. 1866).

Могила Вінцентія Стадніцького в Сніткові

Біліографія[ред. | ред. код]

  • Polski Słownik Biograficzny. Т. 41. Warszawa – Kraków: Polska Akademia Nauk – Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla. с. 440—441. ISBN 8388909029.
  • Wincenty hr. Stadnicki ze Stadnik h. Drużyna w Wielkiej genealogii Minakowskiego.