ГЕС Kisköre
| ГЕС Kisköre | |
|---|---|
 | |
| 47°29′34″ пн. ш. 20°30′56″ сх. д. / 47.49296111002777820° пн. ш. 20.51556944002777882° сх. д.Координати: 47°29′34″ пн. ш. 20°30′56″ сх. д. / 47.49296111002777820° пн. ш. 20.51556944002777882° сх. д. | |
| Країна |
 Угорщина |
| Адмінодиниця | Kisköred |
| Стан | діюча |
| Річка | Тиса |
| Початок будівництва | 1968 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1973 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 28 МВт |
| Тип ГЕС | руслова |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | бульбові |
| Кількість та марка турбін | 4 Neyrpic |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 Alstom |
| Потужність гідроагрегатів | 4х7 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | водопропускна |
| Висота греблі | 26 м |
| Власник | Tiszai Eromu Rt |
  ГЕС Kisköre | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Kisköre у Вікісховищі | |
ГЕС Kisköre – гідроелектростанція на північному сході Угорщини на річці Тиса (ліва притока Дунаю). Станом на середину 2010-х найпотужніша ГЕС у цій рівнинній країні (перевершити її у кілька разів могла станція Надьмарош на Дунаї, будівництво якої зупинили з екологічних міркувань).
Проект, реалізований між 1968 та 1973 роками, мав виконувати як гідроенергетичну, так і протиповеневу функції. В його межах Тису перекрили греблею висотою 26 метрів, яка утворила водосховище довжиною 27 км із об’ємом у 228 млн м3. При цьому воно має значну площу поверхні (127 км2) та малу середню глибину (всього 1,3 метра).
У лівобережній частині греблі обладнано судноплавний шлюз, по центру – п’ять водопропускних шлюзів, а біля правого берегу машинний зал. В останньому розміщено чотири гідроагрегати із бульбовими турбінами потужністю по 7 МВт.[1][2][3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ EU funds squandered building islands of mud in Lake Tisza - The Budapest Beacon. The Budapest Beacon (амер.). 19 серпня 2016. Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 16 липня 2017.
- ↑ Kiskore Hydroelectric Power Plant Hungary - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 16 липня 2017.
- ↑ hydro-hungary. www.industcards.com. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 16 липня 2017.