Газа Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Газа Іван Іванович
Народився 5 (17) січня 1894
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 6 жовтня 1933(1933-10-06) (39 років)
Ленінград, РСФРР, СРСР
·туберкульоз
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність естонець
Діяльність політик, військовослужбовець
Учасник Перша світова війна
Партія ВКП(б)
Нагороди
орден Червоного Прапора

Іван Іванович Газа (нар. 17 січня 1894(18940117), місто Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація — 6 жовтня 1933, місто Ленінград, тепер Санкт-Петербург, Російська Федерація) — радянський діяч, відповідальний секретар Московсько-Нарвського районного комітету ВКП(б) Ленінграда, секретар Ленінградського міського комітету ВКП(б), член ВЦВК. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1930—1933 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині естонського робітника Путиловського заводу. Навчався в Путиловському ремісничому училищі.

З 1909 року працював слюсарем Путиловського заводу Санкт-Петербурга. Неодноразово брав участь у страйках, за що в лютому 1916 року був заарештований і відправлений солдатом у дисциплінарний батальйон в Новій Руссі, а потім у збройову майстерню в Оранієнбаумі біля Петрограда. Служив кулеметником 1-го кулеметного запасного полку російської армії.

З березня 1917 року працював робітником Путиловського заводу, брав участь у формуванні загонів Червоної гвардії на Путиловському заводі і в розгромі «корніловського заколоту».

Член РСДРП(б) з квітня 1917 року.

З серпня 1917 року — член Петроградської ради. Брав активну участь у жовтневому збройному повстанні 1917 року в Петрограді, був одним із керівників революційного штабу Нарвського району. Організовував роботу міліції Нарвського району.

У 1918 році був ініціатором створення Путиловського сталевого артилерійського дивізіону. З вересня 1918 по 1920 рік — комісар Путиловського бронепоїзда № 6 імені В. І. Леніна РСЧА. Брав участь у бойових діях на ряді фронтів громадянської війни в Росії проти військ Краснова, Корнілова, Юденича, придушенні антибільшовицького повстання в Гжатську, на польському фронті.

У 1920—1924 роках — помічник начальника бронесил Петроградського військового округу. У 1924—1925 роках — військовий комісар і начальник бронесил Петроградського військового округу.

З 1925 року — на партійній роботі в Ленінграді.

У 1926—1928 роках — секретар партійного комітету ВКП(б) заводу «Красный путиловец» міста Ленінграда.

У листопаді 1928 — грудні 1931 року — відповідальний секретар Московсько-Нарвського районного комітету ВКП(б) Ленінграда.

У грудні 1931 — 5 жовтня 1933 року — секретар Ленінградського міського комітету ВКП(б) із пропаганди.

Помер 5 жовтня 1933 року від туберкульозу в Ленінграді. Похований Марсовому полі Ленінграда (Санкт-Петербурга).

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]