Гаймар Ведемеєр
Гаймар Ведемеєр | |
---|---|
нім. Heimar Wedemeyer | |
Народився |
22 вересня 1906[2] Марбург, Гіссен, Гессен, Німеччина[2] |
Помер |
13 листопада 1998[1] (92 роки) Гамбург, Німеччина |
Країна | Третій Рейх[2] |
Діяльність | солдат, підводник, яхтсмен, офіцер ВМФ Німеччини |
Alma mater | Марбурзький університет і Кільський університет |
Знання мов | німецька[2] |
Учасник | Друга світова війна[2] |
Членство | Корпус Гассо-Нассовіяd |
Військове звання | Kapitänleutnant[d][2] |
Нагороди | |
Гаймар Ведемеєр (нім. Heimar Wedemeyer; 22 вересня 1906, Марбург — 13 листопада 1998, Гамбург) — німецький юрист, яхтсмен і офіцер-підводник, капітан-лейтенант резерву крігсмаріне (1 листопада 1943). Кавалер Німецького хреста в золоті.
Біографія[ред. | ред. код]
Вивчав право в Марбурзькому і Кільському університетах. Під час навчання почав активно займатись вітрильним спортом. В 1933 році служив в морській артилерії, після чого вступив в Імперське міністерство фінансів, працював в Інстербурзі та Кенігсберзі. Учасник літніх Олімпійських ігор 1936 року, зайняв шосте місце на вітрильних змаганнях в класі шестиметрових човнів.[3] В 1938 році переїхав в Гамбург, де працював у податковій службі.
На початку Другої світової війни повернувся на флот. З вересня 1939 року — командир корабля і групи 10-ї флотилії форпостенботів. З березня 1940 року — командир корабля 11-ї флотилії форпостенботів. В березні-вересні 1942 року пройшов курс підводника. З жовтня 1942 року — 1-й вахтовий офіцер на підводному човні U-66. В квітні-травні 1943 року пройшов курс командира човна. З 8 червня 1943 по 17 листопада 1944 року — командир U-365, на якому здійснив 7 походів (разом 142 дні в морі). З листопада 1944 по 8 травня 1945 року служив в штабі 14-ї флотилії.
Всього за час бойових дій потопив 3 кораблі загальною водотоннажністю 8790 тонн.
Дата | Назва корабля | Тип | Тоннаж | Екіпаж | Загинули | Країна | Конвой |
---|---|---|---|---|---|---|---|
12 серпня 1944 | Марина Раскова | Торговий пароплав | 7,540 | 632 | 373 | СРСР | BD-5 |
T-118 | Мінний тральщик | 625 | ? | ? | |||
T-114 | 625 | ? | ? |
Після війни працював у податковій службі Гамбурга, дослужився до звання старшого урядового директора. На Різдво 1946 року одружився з Шарлоттою Пріч з Данцига.[4] В 1978 році вступив в Академічний клуб Гамбурга, до кінця життя залишався активним членом клубу.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак підводника
- Німецький хрест в золоті (5 листопада 1944)
Література[ред. | ред. код]
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- Klaus Vassel: Corpsgeschichte der Hasso-Nassovia zu Marburg 1839–1954, Teil II, Nr. 1096. Marburg 1981, S. 321.
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографічні дані. [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Ведемеєр на сайті uboat.net [Архівовано 17 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://uboat.net/men/commanders/1323.html
- ↑ а б в г д е Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 250. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- ↑ Olympics Site Closed | Olympics at Sports-Reference.com. www.sports-reference.com. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 6 квітня 2022.
- ↑ Hofer, Dirk Henning (2010). Karl Konrad Werner Wedemeyer (1870-1934): ein Juristen- und Gelehrtenleben in drei Reichen : eine Biographie (нім.). Peter Lang. ISBN 978-3-631-59422-3. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- Народились 22 вересня
- Народились 1906
- Уродженці Марбурга
- Померли 13 листопада
- Померли 1998
- Померли в Гамбурзі
- Випускники Марбурзького університету
- Випускники Кільського університету
- Кавалери Золотого німецького хреста
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені Нагрудним знаком підводника
- Німецькі підводники Другої світової війни
- Німецькі правники
- Німецькі яхтсмени
- Яхтсмени на літніх Олімпійських іграх 1936
- Командири підводних човнів
- Капітан-лейтенанти крігсмаріне
- Спортсмени Марбурга