Галуазитні нанотрубки
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Галуазитні (галоізитні) нанотрубки (скорочено — ГНТ) — трубчасті наноутворення галуазиту (галоізиту)[1] — природного силікатного мінералу, що був ідентифікований у 1826 році, як споріднений до каолініту, дикіту[en] і накриту[2][3], елементний склад якого відповідає формулі • , де .
ГНТ відносяться до гідрофільних твердих тіл з кутом змочування близько 10°.[2]
Активно застосовуються у біомедицині[1].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Halloysite nanotubes as a nature's boon for biomedical applications [Архівовано 21 листопада 2020 у Wayback Machine.] / Swathi Satish, Maithri Tharmavaram, and Deepak Rawtani // Nanobiomedicine (Rij). 2019
- ↑ а б Бричка С. Я. Химия галлоизитных и имоголитных нанотрубок. — К.: Видавничий дім «Кий», 2016. — С. 14-103 ISBN 978-617-7177-10-3
- ↑ Исследование галлуазитных нанотрубок с осажденными наночастицами серебра методами оптической спектроскопии [Архівовано 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] / Гончар, К. А., Кондакова, А. В., Jana, S., Тимошенко, В. Ю., & Васильев, А. Н. // Физика твердого тела. — 2016, № 58(3). — С 585—589.
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |