Гардишівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гардишівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район
Громада Райгородоцька сільська громада
Код КАТОТТГ UA18020110080037601
Основні дані
Населення 532 (2001)
Площа 3,522 км²
Густота населення 207,84 осіб/км²
Поштовий індекс 13345
Географічні дані
Географічні координати 49°54′25″ пн. ш. 28°25′55″ сх. д. / 49.90694° пн. ш. 28.43194° сх. д. / 49.90694; 28.43194Координати: 49°54′25″ пн. ш. 28°25′55″ сх. д. / 49.90694° пн. ш. 28.43194° сх. д. / 49.90694; 28.43194
Середня висота
над рівнем моря
266 м
Водойми Гнилопять
Відстань до
районного центру
13 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Соборна, 11, с. Райгородок, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13362
Карта
Гардишівка. Карта розташування: Україна
Гардишівка
Гардишівка
Гардишівка. Карта розташування: Житомирська область
Гардишівка
Гардишівка
Мапа
Мапа

Га́рдишівка — село в Україні, у Райгородоцькій сільській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Населення становить 532 особи (2001).

Історія[ред. | ред. код]

У 1906 році — село Озадівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 54 верст, від волості 2. Дворів 93, мешканців 643[1].

Поблизу села виявлено поселення трипільської культури. Пам'ятка належить до пізнього трипілля етапу С (за М. М. Шмаглієм)[2].

У 2020 році територію та населені пункти Гардишівської сільської ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Райгородоцької сільської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[3].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 769 осіб, з яких 341 чоловік та 428 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 718 осіб.[5]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 99,59 %
російська 0,41 %

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У селі діє дошкільний навчальний заклад «Казка»[7].

Постаті[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 9 червня 2019.
  2. Шмаглій М. М. Городсько-Волинський варіант пізньотрипільської культури // Археологія. — К., 1966. — Т. XX. — с. 36-37.
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 27 березня 2023.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  7. Відкриття «Казки» в с. Гардишівка. // Бердичівська районна адміністрація. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 червня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]