Гекімоглу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ібрахім Гекімоглу
Hekimoğlu Ibrahim
Представники влади та журналіст зі Сполучених Штатів позують із тілами Гекімоглу (праворуч) та його друга Алана Османа (ліворуч) після їх смерті в перестрілці.
Народився XIX століття
Ясситаш, Фатса, Орду, Османська імперія
Помер 26 квітня 1913(1913-04-26)
Фатса, Орду, Османська імперія
·вогнепальне поранення
Громадянство  Османська імперія
Діяльність розбійник

Ібрахім Гекімоглу (тур. Hekimoğlu Ibrahim; XIX століття, Ясситаш, Фатса, Орду — 26 квітня 1913, там же; більш відомий під прізвиськом «Гекімоглу» (укр. Син лікаря) — легендарний турецький розбійник і національний герой.

Біографія[ред. | ред. код]

За даними турецьких істориків Мітхата Сертоглу та Айхана Юкселя, Гекімоглу народився у селі Ясситаш поблизу Фатси в селянській сім'ї[1][2]. Приблизно на початку XX століття почав працювати на місцевого землевласника Сефера Агу, який належав до тих, хто жив відокремлено від інших чвенебурі (грузин-мусульман). Гекімоглу і донька Сефера Аги на ім'я Фадіме закохалися один в одного і почали таємно зустрічатися. Якось їх помітив чвенебурі на ім'я Юсуф. За звичаями, поширеними серед чвенебурі на той час, незаміжнім дівчатам було заборонено спілкуватися з чоловіками, які не є їхніми близькими родичами.

Вважаючи, що Гекімоглу зав'язавши стосунки з Фадіме, потоптав честь чвенебурі, вони спробували вбити його, але Гекімоглу, вбивши одного чвенебурі, вдалося вислизнути.[3] Зрозумівши, що законними способами йому нічого досягти, Гекімоглу вирішив бігти в гори.

Розбійник і народний герой[ред. | ред. код]

На чолі з Гекімоглу банда розбійників проводила компанію пограбувань і набігів на будь-якого землевласника чи лідера громади, які, за чутками, погано поводилися з місцевим населенням. Гекімоглу та його банда грабувала багатих людей і ділила частину своїх винагород з бідними. Це призвело до того, що Гекімоглу отримав статус народного героя, і місцеві жителі дали йому титул «Герой усіх героїв» (тур. Kahramanlar kahramanı).[1]

Діяльність його банд була значним чинником у посиленні етнічної напруги між чвенебурі та турецькими громадами у Фатсі та в ширшому санджаку (підпровінція) Джанік. 15 грудня 1908 року Фатса надіслала телеграму до міністра внутрішніх справ Османської імперії в Стамбулі, столиці, з проханням допомогти в захоплені Гекімоглу, але завдяки допомозі та притулку, наданому йому місцевими турецькими селами, владі не вдалося захопити його, і Гекімоглу відповів посиленням своїх атак на чвенебурі.

Загибель[ред. | ред. код]

Гекімоглу направив владі прохання про помилування, але йому відмовили. 26 квітня 1913 року Гекімоглу і його соратник Алан Осман були вбиті в результаті перестрілки, що тривала 8 годин. Їхню смерть зафіксував американський журналіст.

Спадщина[ред. | ред. код]

Гекімоглу згадують у Туреччині як національного героя, майже легенду, як розбійника, який боровся проти несправедливості. На його честь було названо низку об'єктів, а також написана народна пісня Hekimoğlu Türküsü(інші мови).[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Sertoğlu, Mithat — «Kahramanlar Kahramanı Hekimoğlu» İstanbul 1983.
  2. а б Yüksel, Ayhan — «Eşkıya Hekimoğlu» Tombak, Sayı : 35 (Aralık 2000), s. 72 — 75
  3. Yüksel, Ayhan — Eşkıya Hekimoğlu İbrahim’in 'Aynalı Martin' Tüfeği, Hürriyet Tarih 27 Kasım 2002, s. 20 — 21.