Геміедрит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геміедрит
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[d][1]
IMA-номер IMA1967-011
Абревіатура Hhe[2]
Хімічна формула ZnPb₁₀(CrO₄)₆(SiO₄)₂(OH)₂[3]
Nickel-Strunz 10 7.FC.15[4]
Dana 8 36.1.1.2
Ідентифікація
Сингонія триклінна сингонія[5]
CMNS: Геміедрит у Вікісховищі

Геміедрит — рідкісний свинцево-цинковий хромат-силікатний мінерал із формулою Pb10Zn(CrO4)6(SiO4)2(F, OH)2. Утворює ряд з мідістим аналогом — іранітом.

Відкриття і утворення[ред. | ред. код]

Геміедрит вперше був описаний у 1967 році за проявами у свинцевих срібних копальнях Флоренції в районі Ріпсі, гір Тортілла, округ Пінал, штат Аризона, США. Названий за геміедричну морфологію його кристалів.

Він зустрічається в окислених жилах, що містять галеніт, сфалерит і пірит. Супутні вторинні мінерали включають церусит, меланохроїт, вокеленіт, віллеміт, вульфеніт, галеніт, сфалерит, пірит, теннантит і халькопірит. Повідомлення про знахідки геміедриту були з кількох гірничих районів в Аризоні та одного в Неваді. Про нього також повідомляється з регіону Антофагаста в Чилі та району Анарак провінції Ісфаган в Ірані.

Примітки[ред. | ред. код]