Герега Дмитро Михайлович
| Дмитро Герега Дмитро Михайлович Герега | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-майор | |||||||||
 генерал-майор Герега Дмитро Михайлович | |||||||||
| Загальна інформація | |||||||||
| Народження | 1974 | ||||||||
| Національність | українець | ||||||||
| Alma Mater | |||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Приналежність |
 Україна | ||||||||
| Вид ЗС |
 Сили підтримки | ||||||||
| Рід військ |
 Інженерні війська | ||||||||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | ||||||||
| Командування | |||||||||
| |||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||
| |||||||||
.png){kind=small}
Дмитро́ Миха́йлович Гере́га — український воєначальник, генерал-майор. Командувач Сил підтримки Збройних Сил України (9 серпня 2021 — 4 березня 2024 та з 9 травня 2024). Учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у 1971 році в Хотинському районі Чернівецької області.[1]
У 1993 році закінчив Кам'янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище.
У 2020 році здобув освіту оперативно-стратегічного рівня в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського.[1]
Військова служба[ред. | ред. код]
Розпочав службовий шлях від позиції командира взводу.[2]
Проходив військову службу на посадах керівного складу:
- у 2007—2008 роках був на посаді командира 12-го інженерного полку оперативного командування «Північ»[3][4][5]
- у м. Житомир був на посаді начальника відділу оперативного забезпечення 8-го армійського корпусу Сухопутних військ України
- у м. Чернігів був на посаді начальника управління Сил підтримки оперативного командування «Північ»[1][6]
З 2014 року брав участь у бойових діях в АТО. Під його керівництвом були здійснені заходи інженерного забезпечення дій підрозділів 8-го армійського корпусу в районі проведення бойових дій.
Неодноразово залучався до виконання завдань у рамках операції Об'єднаних Сил на території Донецької та Луганської областей.[1]
Наказом Міністра оборони України від 9 серпня 2021 року Дмитра Герегу було призначено командувачем Сил підтримки Збройних Сил України.[1]
4 березня 2024 року звільнений від обов'язків Указом Президента України[7][8].
9 травня 2024 року Указом Президента України призначений командувачем Сил підтримки Збройних Сил України[9].
Особисте життя[ред. | ред. код]
Одружений, батько двох дітей.[1]
Військове звання[ред. | ред. код]
- Підполковник[4]
- Полковник
- Бригадний генерал (6 грудня 2021)[10]
- Генерал-майор (29 вересня 2023)[11]
Нагороди[ред. | ред. код]
Державні[ред. | ред. код]
- медаль «За військову службу Україні» (21 серпня 2019) — за особистий вагомий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, виявлену під час бойових дій, зразкове виконання службових обов'язків та високий професіоналізм[12]
- медаль «Захиснику Вітчизни»
- відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»[13]
Міністерства оборони України[ред. | ред. код]
- нагрудний знак «За військову доблесть»
- нагрудний знак «Знак пошани»
- нагрудний знак «За зразкову службу»
- медаль «Ветеран служби»
- медаль «15 років Збройним Силам України»[13]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е
Повідомлення Командування Сил підтримки Збройних Сил України у соцмережі «Facebook»
- ↑ Задубінна, Яна. Більше ніж сила: підсумки трирічної роботи Сил підтримки ЗСУ. armyinform.com.ua. АрміяInform. Процитовано 20 листопада 2023.
- ↑ Красота, Ігор Васильович (2020). Інженерні Війська Збройних Сил України: Розбудова та Застосування (1992–2018 рр.) (PDF) (Дипломна робота). Науково-Дослідний Центр Гуманітарних Проблем Збройних Сил України Національного Університету Оборони України імені Івана Черняховського. Процитовано 18 листопада 2023.
- ↑ а б «СЛУЖУ УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДУ!» | ЗВЯГЕЛЬ (укр.). 17 грудня 2009. Процитовано 21 листопада 2023.
- ↑ Форум Українського геральдичного товариства • Перегляд теми - Нарукавні емблеми в/ч ЗС України, затверджені 2002-2013. uht.org.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
- ↑ Shcherbina, Natalia (15 жовтня 2016). У Чернігові нагородили захисників Ураїни. ЧЕline | (ru-RU) . Процитовано 21 листопада 2023.
- ↑ Зеленський змінив командувача Сил підтримки ЗСУ, Укрінформ, 04.03.2024
- ↑ Зеленський змінив командувача Сил підтримки ЗСУ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 9 травня 2024 року № 315/2024 «Про призначення Д.Гереги командувачем Сил підтримки Збройних Сил України»
- ↑ Указ Президента України від 6 грудня 2021 року № 621/2021 «Про присвоєння військового звання»
- ↑ Указ Президента України від 29 вересня 2023 року № 612/2023 «Про присвоєння військового звання»
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2019 року № 614/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б Файл:Генерал-майор Дмитро Михайлович Герега.jpg — Вікіпедія. commons.wikimedia.org (укр.). 1 листопада 2023. Процитовано 21 листопада 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Командування СП ЗСУ// Ukrainian Military Pages, Процитовано 30 червня 2022 року
- Гусар Ю. Бригадний генерал / Юхим Гусар // Ветеран Буковини. — 2022. — 30 грудня (№ 4). — С. 1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сили підтримки проводять фахові збори за участю командувача// Армія-інформ, 3 лютого 2022 року, Процитовано 30 червня 2022 року
- Нагороди кінологічним розрахункам// Голос України, 8 вересня 2021 року, процитовано 30 червня 2022 року
| |||||||||||||||||||||||
Категорії:
- Генерал-майори (Україна)
- Народились 1974
- 8-й армійський корпус
- Військовики інженерних військ України
- Нагороджені медаллю «За військову службу Україні»
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Нагороджені відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Нагороджені нагрудним знаком «За військову доблесть»
- Нагороджені нагрудним знаком «Знак пошани»
- Нагороджені нагрудним знаком «За зразкову службу»
- Нагороджені медаллю «Ветеран служби» (Міністерство оборони України)
- Нагороджені медаллю «15 років Збройним Силам України»
- Уродженці Хотинського району
- Випускники Національного університету оборони України
- Командувачі Сил підтримки Збройних сил України