Гернот Ерлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гернот Ерлер
нім. Gernot Erler
Нині на посаді
Народився 3 травня 1944(1944-05-03)[1][2] (80 років)
Майсен[3]
Відомий як політик, історик, славіст
Місце роботи університет Фрайбурга
Країна Німеччина
Alma mater Вільний університет Берліна і університет Фрайбурга
Політична партія Соціал-демократична партія Німеччини
У шлюбі з невідомо[4]
Діти невідомо[4]
Нагороди
gernot-erler.de
 Медіафайли у Вікісховищі

Гернот Ерлер (нім. Gernot Erler, нар. 3 травня 1944, Мейсен) — німецький політик, член СДПН з 1970 року, який був депутатом Бундестагу з 1987 по 2017 рік.

Біографія[ред. | ред. код]

Ерлер вивчав історію, славістику та політологію в Берліні та Фрайбурзі з 1963 по 1967 рік[5].

У 1968—1969 роках — редактор видавництва, а потім науковий співробітник в семінарі з історії Східної Європи в університеті Альберта-Людвіга

У 1980—1987 роках — керівник видавництва в Фрайбурзі

З 1985 року — член президії СДПН по Баден-Вюртембергу

Вперше Ерлер став депутатом Бундестагу на національних виборах 1987 року. Після національних виборів 1994 року він приєднався до керівництва парламентської групи СДПН. З 1994 по 1998 рік він працював головою Підкомітету з питань роззброєння, контролю над озброєннями та нерозповсюдження зброї.

На переговорах щодо формування коаліційного уряду з християнськими демократами під керівництвом канцлера Ангели Меркель за результатами федеральних виборів 2005 року Ерлер очолив делегацію СДПН у робочій групі із закордонних справ[6]. його колегою з ХДС / ХСС був Фрідберт Пфлюгер Під керівництвом міністра Франка-Вальтера Штайнмаєра згодом він працював державним міністром (поряд з Гюнтером Глозером) у Федеральному міністерстві закордонних справ з 2005 по 2009 рік.

Коли СПД повернулася в опозицію з 2009 по 2013 рік, Ерлер працював заступником голови своєї парламентської групи, знову під керівництвом Штайнмаєра.

З 2014 по 2017 рік Ерлер працював координатором уряду Німеччини з питань міжсуспільного співробітництва з Росією, Центральною Азією та країнами Східного партнерства у Федеральному офісі закордонних справ[7]. З 2015 по 2016 рік він обіймав посаду спеціального представника Німеччини для головування в країні в Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) у 2016 році, на додаток до своїх інших обов'язків.[8]

Інші види діяльності[ред. | ред. код]

  • Фонд розвитку та миру (SEF), член Консультативної ради
  • Європейська лідерська мережа (ELN), член Консультативної ради[9]
  • Петербургський діалог, член[10]
  • Університет Фрайбурга, член консультативної ради[11]
  • Німецька профспілка об'єднаних послуг (ver.di), член

Політичні позиції[ред. | ред. код]

Путінферштеєр[12]. Виступає проти припинення будівництва «Північного потоку — 2»[13]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Die russischen Wahlen und die Verantwortung des Westens. In: Dieter Weirich (Hrsg.): Russland vor den Wahlen (= Deutsche-Welle-Forum. Bd. 1). Edition q, Berlin 1995, ISBN 3-86124-313-X, S. 80–85.
  • Das Unbehagen an den politischen Eliten. Fünf Thesen zu einem Problem. In: Wer führt morgen? Aufgaben und Inhalte von Elitenbildung (= Herrenalber Protokolle. Bd. 105, ISSN 0934-6007). Evangelische Akademie Baden, Karlsruhe 1995, S. 44–47.
  • Globalisierung und die Zukunft der Dritten Welt. In: Wolfgang Thierse (Hrsg.): Ist die Politik noch zu retten? Standpunkte am Ende des 20. Jahrhunderts. (Erhard Eppler gewidmet). Aufbau-Verlag, Berlin 1996, ISBN 3-351-02454-1, S. 300–310.
  • als Herausgeber mit Johanna Deimel: Bulgarien – ein Jahr nach dem Regierungswechsel (= Südosteuropa aktuell 27). Südosteuropa-Gesellschaft, München 1998, ISBN 3-925450-76-9.
  • Global Monopoly. Weltpolitik nach dem Ende der Sowjetunion (= AtV. Aufbau-Thema 8518). Aufbau-Taschenbuch-Verlag, Berlin 1998, ISBN 3-7466-8518-4.
  • Geopolitisches Denken in Russland nach der NATO-Osterweiterung. In: Gabriele Gorzka, Peter W. Schulze (Hrsg.): Auf der Suche nach einer neuen Identität. Russland an der Schwelle zum 21. Jahrhundert. Edition Temmen, Bremen 1998, ISBN 3-86108-332-9, S. 32–45.
  • Experience with Mechanisms of Crisis Management and Conflict Resolution: The Eastern European Case. In: Mark A. Heller (Hrsg.): Europe and the Middle East. New Tracks to Peace? Jaffee Center for Strategic Studies u. a., Herzliya 1999, S. 41–45.
  • Krisenregion Balkan: Herausforderung an das neue Europa. In: Südosteuropa Mitteilungen. Bd. 39, Nr. 1, 1999, ISSN 0340-174X, S. 9–16
  • Oil and Gas in the Caspian Sea Region. In: Dieter Dettke (Hrsg.): A Great Game no more. Oil, Gas and Stability in the Caspian Sea Region. Friedrich-Ebert-Stiftung, Washington DC 1999, ISBN 0-9647348-5-0, S. 1–6.
  • Region of the Future: The Caspian Sea. German Interests and European Politics in the Trans-Caucasian and Central Asian Republics. In: Dieter Dettke (Hrsg.): A Great Game no more. Oil, Gas and Stability in the Caspian Sea Region. Friedrich-Ebert-Stiftung, Washington DC 1999, ISBN 0-9647348-5-0, S. 90–104.
  • Globalisierung oder die Hoffnung auf die Inseln der Mündigkeit. In: Johannes Röser (Hrsg.): Mehr Himmel wagen. Spurensuche in Gesellschaft, Kultur, Kirche. Herder, Freiburg (Breisgau) u. a. 1999, ISBN 3-451-27181-8, S. 214–216.
  • Russia's Role in Europe and the Russian Security Concerns. In: Susan Eisenhower (Hrsg.): NATO at Fifty. Perspectives on the Future of the Atlantic Alliance. Center for Political and Strategic Studies, Washington DC 1999, ISBN 0-9670233-0-0, S. 205–210.
  • „Mit der Bombe leben“. Marie Marcks' Zeichnungen zu Rüstung, Abrüstung und Friedensbewegung. In: Marie Marcks: Karikaturen der letzten 50 Jahre. Herausgegeben von Thomas Werner. Edition Braus, Heidelberg 2000, ISBN 3-926318-73-2, S. 94–100.
  • Was nützt Philosophie im politischen Alltagsgeschäft? In: Hans-Otto Mühleisen (Hrsg.): Vom Nutzen der Philosophie für die Politik. Knecht, Frankfurt am Main 2000, ISBN 3-7820-0838-3, S. 144–150.
  • Der präventive Imperativ und die Lautlosigkeit nachhaltiger Politik. In: Ingeborg Villinger, Gisela Riescher, Jürgen Rüland (Hrsg.): Politik und Verantwortung. Festgabe für Wolfgang Jäger[de] zum 60. Geburtstag. Rombach, Freiburg (Breisgau) 2000, ISBN 3-7930-9262-3, S. 31–34.
  • Osterweiterung: Stolpersteine auf Europas Weg in die Zukunft. In: Südosteuropa Mitteilungen. Bd. 40, Nr. 2, 2000, S. 99–103.
  • Die Russland-Politik des IWF oder das organisierte Verhängnis. In Gabriele Gorzka, Peter W. Schulze (Hrsg.): Russlands Weg zur Zivilgesellschaft. Zentralismus – regionale Eigendynamik. Staatsfunktionen – Privatwirtschaft. Rechtsstrukturen und Normen in einer zivilen Gesellschaft. Partikularinteressen – Gemeinwohl. Edition Temmen, Bremen 2000, ISBN 3-86108-335-3, S. 67–77.
  • Der Kosovo-Krieg ein Jahr danach: Rückblick, Bilanz, Lehren. In: Jörg Calließ (Hrsg.): Europa nach dem Kosovo-Krieg (= Loccumer Protokolle. 00,17, ISSN 0177-1132). Evangelische Akademie Loccum – Protokollstelle, Rehburg-Loccum 2001, S. 123–127.
  • Das bessere Morgen – Wege in die Zukunft Südosteuropas. In: Europa 2030. Eine futuristische Spurensuche in 14 Ländern Südosteuropas. Herausgegeben aus Anlass des 50-jährigen Jubiläums der Südosteuropa-Gesellschaft (= Südosteuropa-Mitteilungen. Sonderausgabe = Bd. 42, H. 1, 2002). Südosteuropa-Gesellschaft, München 2002, S. 13–17.
  • Internationale Politik 1998–2002: Das erzwungene Umdenken. In: Gernot Erler, Michael Müller, Andrea Nahles, Ludwig Stiegler: Mehrheiten mit Links. Werkstattberichte aus Berlin für eine Politik zur Gestaltung der Globalisierung (= Politik im Taschenbuch. Bd. 30). Dietz, Bonn 2002, ISBN 3-8012-0322-0, S. 31–72.
  • Warum der Irak-Krieg nicht sein darf: Drei Gründe. In: Karl-Heinz Harenberg, Marc Fritzler (Hrsg.): No War. Krieg ist nicht die Lösung, Mr. Bush! (= Knaur 77711). Droemer-Knaur, München 2003, ISBN 3-426-77711-8.
  • Der Fall Chodorkowskij. Zur Tomographie eines politischen Konflikts. [Архівовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.] (PDF; 182 kB). In: Gabriele Gorzka, Peter W. Schulze (Hrsg.): Wohin steuert Russland unter Putin? Der autoritäre Weg in die Demokratie. Campus, Frankfurt am Main u. a. 2004, ISBN 3-593-37585-0, S. 301–325.
  • Russland kommt. Putins Staat – der Kampf um Macht und Modernisierung (= Herder-Spektrum 5566). Herder, Freiburg (Breisgau) u. a. 2005, ISBN 3-451-05566-X.
  • Mission Weltfrieden. Deutschlands neue Rolle in der Weltpolitik. Herder, Freiburg (Breisgau) u. a. 2009, ISBN 978-3-451-30110-0.
  • Das Versagen nach 9/11. Mit besseren Strategien gegen den Terror. Ein Standpunkt. Edition Körber-Stiftung, Hamburg 2011, ISBN 978-3-89684-143-8.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #120890518 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ а б http://www.bundestag.de/bundestag/abgeordnete18/biografien/E/erler_gernot/258308
  5. ↑ Dr. h. c. Gernot Erler, SPD [Архівовано 14 грудня 2018 у Wayback Machine.], Bundestag.de
  6. ↑ Judy Dempsey (November 10, 2005), Germany to readjust its foreign policies New York Times.
  7. ↑ Гернот Эрлер из Берлин – профиль автора, статьи и публикации | IPG Journal. www.ipg-journal.io. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 19 січня 2021.
  8. ↑ Gernot Erler appointed Special Representative of the Federal Government for the OSCE Chairmanship in 2016 [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.] Federal Foreign Office, press release of December 15, 2014.
  9. ↑ Advisory Board [Архівовано 30 січня 2021 у Wayback Machine.] European Leadership Network (ELN).
  10. ↑ German Members [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.] Petersburger Dialog.
  11. ↑ Advisory Board [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] University of Freiburg.
  12. ↑ Krim-Krise: Diese Deutschen verstehen Russland - Bilder & Fotos - WELT. DIE WELT. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  13. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Ґернот Ерлер: Санкції США проти РФ зашкодять енергобезпеці Європи | DW | 27.07.2017. DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 19 січня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Facebook (нім.)
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
BIBSYS: 90319090 · BNF: 120233890 · CONOR.BG: 28807781 · ERRR: a1143191x · Freebase: /m/0c32x4s · GND: 120890518 · ISNI: 000000010933649X · J9U: 987007276687105171 · LCCN: n79023770 · MAK: 9810712621505606 · NKC: jo20181018784 · NLI: 000418067 · NLP: a0000001143191 · NTA: 067682391 · NUKAT: n2010084448 · RERO: 02-A003220752 · SHARE: 239911 · SUDOC: 028388372 · VIAF: 109723593 · WorldCat: lccn-n79023770
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гернот_Ерлер&oldid=40242734