Гершкович Борис Ісакович
| Гершкович Борис Ісакович | |
|---|---|
| Народження | 1878 |
| Смерть | не раніше 1918 |
| Країна (підданство) |
 Російська імперія |
| Навчання | Інститут цивільних інженерівd (1904) |
| Діяльність | архітектор |
Борис Ісакович Гершкович (1878[1], Харків — після 1917) — український архітектор, автор проєктів синагоги та низки житлових будинків у Харкові, побудованих на початку XX сторіччя.
Життєпис[ред. | ред. код]
Борис Ісакович Гершкович народився 1878 року в єврейській сім'ї у Харкові[1]. У 1904 р. закінчив Санкт-Петербурзький інститут цивільних інженерів. У першому десятиріччі 1900-х років працював головним архітектором Таганрога, де розробив проєкти міської публічної бібліотеки імені О. П. Чехова, надбудови жіночої гімназії та ротонди у міському парку[2][3].
На початку 1910-х років Борис Гершкович повертається до Харкова. За його проєктом зводять будівлю синагоги «Сефардим» на Чоботарській та низку житлових будинків у центрі міста[4]. У своїх будівлях архітектор використовував поєднання історизму, модерну та неокласицизму[5].
Будівлі[ред. | ред. код]
| Рік | Назва | Місто | Адреса | Примітки | Охоронний статус | Фото |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1907 | Проєкт міської бібліотеки імені А. П. Чехова | Таганрог | вулиця Грецька, 105 | Не реалізовано.[2] | ||
| 1908 | Проєкт надбудови 3-го поверху Жіночої гімназії | Таганрог | Не реалізовано. | |||
| 1909 | Ротонда при міському парку | Таганрог | вулиця Петровська, 104 | Перебудовано.[3][6] | ||
| 1912 | Синагога «Сефардим» | Харків | вулиця Чоботарська, 17 | [4] | Немає |  |
| 1913 | Реконструкція житлової будівлі | Харків | вулиця Воробйова, № 4 | Будівля зведена у 1893 році за проєктом В. Х. Нємкіна.[5][7] | Немає |  |
| 1913 | Реконструкція особняка Якова Бураса | Харків | вулиця Куликівська, 19 | Реконструкція особняка середини XIX століття. Будівля значно перебудована у 2020-х роках.[8] | Пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення № 7172-Ха |  |
| 1914 | Житловий будинок | Харків | вулиця Миколаївська, № 25/2 | Зруйновано.[1] | ||
| 1914 | Житловий будинок | Харків | вулиця Георгія Тарасенка, 66 | Перебудовано у 2012 році.[9] | Немає | .jpg) |
| 1914-1915 | Прибутковий будинок «Динамо» | Харків | вулиця Полтавський Шлях, 31/17 | Побудовано з цегли розібраних будівель, що стояли на місці Палацу праці.
Будівля зведена як прибуткова для купця М. Ф. Босіна. В ході реконструкції у 2000-х роках втрачено інтер'єри.[10][11] |
Пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення № 7299-Ха |  |
| 1916 | Житловий будинок | Харків | вулиця Гоголя, 1 | [12][13] | Пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення № 7045-Ха | _02.jpg) |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Чечельницкий С. Г. Архитекторы Харькова. — Харьков: 2008. — ISBN 978-966-96531-4-7.(рос.)
- ↑ а б Кірічек, Маргарита (2004). История библиотечного дела г. Таганрога (російською) . Таганрог. с. 132.
- ↑ а б Киричек М. С. Городской Дом культуры // Таганрог. Энциклопедия. — Таганрог: Антон, 2008. — С. 295. (рос.)
- ↑ а б Чоботарська синагога – Харків, що манить (укр.). Процитовано 23 квітня 2024.
- ↑ а б Тимофієнко, В. І. Гершкович Борис Ісакович (Ukrainian) . Т. 5. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
- ↑ Городской дом культуры (Таганрог) — Энциклопедия Руниверсалис. xn--h1ajim.xn--p1ai. Процитовано 23 квітня 2024.
- ↑ Район улицы Пушкинской | История улиц и площадей Харькова. web.archive.org. 30 вересня 2020. Процитовано 23 квітня 2024.
- ↑ Куликівська, 19 – Харків, що манить (укр.). Процитовано 23 квітня 2024.
- ↑ Харкiв, Плехановская улица, 66 – Универсальные административные здания (в т. ч. офисные). photobuildings.com (укр.). Процитовано 23 квітня 2024.
- ↑ Прибутковий будинок “Динамо” – Харків, що манить (укр.). Процитовано 23 квітня 2024.
- ↑ Харкiв, Полтавский шлях, 31 – Проекты 5- и более этажных домов до 1920 года. photobuildings.com (укр.). Процитовано 23 квітня 2024.
- ↑ Wikimapia - Let's describe the whole world!. wikimapia.org. Процитовано 23 квітня 2024.
- ↑ Харкiв, Улица Гоголя, 1 – Проекты 3-этажных домов до 1920 года. photobuildings.com (укр.). Процитовано 23 квітня 2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- В. І. Тимофієнко. Гершкович Борис Ісакович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
|
|
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |