Гешвенд Федір Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гешвенд Федір Романович
рос. Фёдор Романович Гешвенд
Народився 21 жовтня 1839(1839-10-21)
Гельсінкі, Агентство регіонального управління Південної Фінляндіїd, Фінляндія
Помер 1890
Київ, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність бортінженер, інженер-будівельник, архітектор
Брати, сестри Alexander Daniel Geschwendtd

Федір Романович Гешвенд (1839, Гельсінки — 1890, Київ) — київський губернський інженер, один з перших розробив технічні проекти реактивних двигунів.

Біографія[ред. | ред. код]

«Пароліт». Ескіз з брошури Ф. Р. Гешвенда. 1887 р.

Народився в 1839 році в Гельсінки в шведській родині. Федір Романович був в інженерних військах під Плевною і Ращуком, де ракети застосовувалися, під час російсько-турецької війни в 1878—1879 роках. Згодом працював в інженерному управлінні Київського військового округу під керівництвом Іустина Третеського. Істин Іванович бував у Рибному під Києвом, де Гешвенд з захопленням будував моделі «пароліт», естакаду для їх злету, проводив досліди з аеродинаміки.

Апарат Гешвенда — це по суті реактивний літак. Як видно з його проекту[1], апарат повинен був мати крило малого подовження, корпус, загострений спереду і ззаду тупий, котел в його передній частині (для центрування), чотиримісну кабіну, керма і колісне шасі. Площа крила 18м², тяга створювалася в результаті реакції струмені пари, що виходить з великою швидкістю з отвору труби і проходила через ряд конічних сопел поступово зростаючого діаметра для «підхоплення» навколишнього повітря. Ф. Р. Гешвенд вважав, що потужність його двигуна досягне 199 кінських сил.

Проект не був впроваджений, але цікаво, що через три десятиліття така ж схема двигуна була висунута як нова французьким інженером Мело.

Автор праць[ред. | ред. код]

  • Книга «Загальні основи проекту застосування реактивної роботи пара до залізничних паровозів» (1886).
  • Книга «Загальні основи повітроплавного пароплава» (1887), де він описав проект реактивного літака і багатосоплового реактивного двигуна.

Література[ред. | ред. код]

  • Рынин Н. А., Межпланетные сообщения, т. 2, в. 4, Л., 1929.
  • В.Шавров, История конструкций самолетов в СССР до 1938 г.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Проект пароліта. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 14 січня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]