Гладков Андрій Валерійович
Гладков Андрій Валерійович | |
---|---|
Підполковник | |
Загальна інформація | |
Народження |
14 січня 1976 Баштанка |
Смерть |
29 серпня 2014 (38 років) Новокатеринівка, Старобешівський район |
Поховання | Кушугумський цвинтар |
Alma Mater | Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Андрі́й Вале́рійович Гладко́в — підполковник (посмертно) Збройних сил України. Учасник російсько-української війни[1].
Короткий життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1976 року в місті Баштанка (Миколаївська область). Закінчив Баштанську ЗОШ № 2. 1998 року закінчив навчання в Київському інституті управління та зв'язку. Розподілений до 164-ї радіотехнічної бригади (Харків), звідки направлений для подальшого проходження військової служби в Запорізький радіотехнічний батальйон. Одружився; виховували дітей.
Офіцер відділу підготовки управління радіотехнічних військ, оперативне командування «Південь». Брав участь в охороні південних повітряних рубежів в часі анексії Криму. В зоні бойових дій керував безпілотниками.
29 серпня 2014 року загинув під час виходу з оточення поблизу Іловайська у селі Многопілля — перебував в УАЗі полковника Бориса Кифоренка, у яку вояки проросійських сил поцілили із гранатомета. В автівці також перебували капітан Олександр Світличний та водій, який вижив.
2 вересня 2014 року тіло Андрія Гладкова разом з тілами 87 інших загиблих при виході з Іловайська було привезено до запорізького моргу. Похований 1 жовтня 2014 року в Запоріжжі на Кушугумському кладовищі, як невпізнаний герой. 28 січня 2015 року упізнаний за ДНК-експертизою.
Вдома залишилися мама, брат, дружина та двоє дітей.
Нагороди і вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (04.06.2015, посмертно).
- нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ ступеня (21.06.2017, посмертно)[2].
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 3, місце 1
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
- Іловайський Хрест (посмертно)
- 2019 року встановлено пам'ятну дошку його честі на території Баштанської школи № 2
- одна з вулиць Баштанки пойменована на його честь
- 24 вересня 2015 року наказом міністра оборони України № 714 майору Гладкову Андрію Валерійовичу присвоєно військове звання «підполковник» (посмертно).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Гладков Андрій Валерійович | Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека. old.zounb.zp.ua. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ Нагороджені особи ІІІ ступенем | Запорізька обласна рада. zor.gov.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Гладков Андрій Валерійович [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.]
- В Запорізькій області опізнали похованого невідомого солдата [Архівовано 29 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Запорізька бібліотека
- Схилімо голови у День народження загиблого захисника України Андрія Гладкова
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Підполковники (Україна)
- Народились 14 січня
- Народились 1976
- Померли 29 серпня
- Померли 2014
- Поховані на Кушугумському цвинтарі
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Баштанки
- Померли в Старобешівському районі
- Поховані в Запоріжжі
- Люди, на честь яких названо вулиці