Глибоцький район (Україна)
Глибоцький район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Чернівецька область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Чернівецька область | ||||
Код КОАТУУ: | 7321000000 | ||||
Утворений: | 1956 р. | ||||
Ліквідований: | 18 липня 2020 | ||||
Населення: | ▬ 74 104 (на 1.1.2019) | ||||
Площа: | 673.2 км² | ||||
Густота: | 110.0 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3734 | ||||
Поштові індекси: | 60400—60499 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | м. Глибока | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 24 | ||||
Села: | 37 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Панчук Петро Володимирович | ||||
Голова РДА: | Веклич Іван Вікторович[1] | ||||
Вебсторінка: | Глибоцька РДА Глибоцька райрада | ||||
Адреса: | 60400, Чернівецька обл., Глибоцький р-н, м. Глибока, вул. Піонерська[2], 2а, 2-42-95 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Глибоцький район у Вікісховищі |
Глибо́цький райо́н — колишній[3] район Чернівецької області України.
Адміністративний центр — смт Глибока.
17 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи, а його територія відійшла до новоутвореного Чернівецького району[3].
Географія[ред. | ред. код]
Розташований у південній частині області. Площа району — 686 км². На півдні район межує з Румунією, на заході — зі Сторожинецьким, а на сході — з Герцаївським районами Чернівецької області.
Чернівці | Герцаївський район | |
Сторожинецький район | Герцаївський район | |
Румунія |
Рельєф[ред. | ред. код]
За особливостями рельєфу Глибоцький район належить до передгірної зони Чернівецької області і міститься в Прут—Сіретському межиріччі.
Формування рельєфу відбувалося під впливом русла та басейну річки Сірет. Великі ділянки зсувного рельєфу у вигляді вражаючих цирків-амфітеатрів простежуються в долині річки Дереглей біля сіл Червона Діброва та Валя Кузьмина. Найвищий пагорб Глибоцького району — Кирилівський горб, розташований на південному заході від села Кам'янка. Висота його становить 478 м над рівнем моря.
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат району — помірно континентальний із прохолодною зимою і теплим, помірно вологим літом. Взимку температура може знижуватись до −32 °C, а літом підніматись до +35 °C.
Річки[ред. | ред. код]
Найбільшими водними артеріями є річка Сірет та її притока Малий Сірет. Сірет протікає через південний захід району; довжина його в межах району становить 31 км.
Рослинний світ[ред. | ред. код]
На території району розповсюджені букові ліси. Тут зростають рідкісні рослини, зокрема: беладона звичайна, венерині черевички, лунарія оживаюча, шафран Гейфеля тощо. Є також і ендемічні види (лікоподієла заплавна та мажок жовтий).
Тваринний світ[ред. | ред. код]
Для тваринного світу району характерне поширення як степових, так і гірських видів. Тут трапляються заєць-русак, лисиця, сойка, зяблик, яструб та шуліка. Значну кількість представників фауни занесено до Червоної книги України.
У районі є сприятливі умови для полювання (лісові масиви Турятського, Їжівського, Кам'янського лісництв) і рибальства (водойми поблизу сіл Турятка, Станівці, Тарашани, Біла Криниця, а також річка Сірет).
Природно-заповідний фонд Глибоцького району[ред. | ред. код]
Регіональні ландшафтні парки[ред. | ред. код]
Чернівецький (частково).
Лісові заказники[ред. | ред. код]
Джерело, Петрівецький (загальнодержавного значення).
Ботанічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]
Берна, Букова ділянка, Вікова діброва, Дуб Штефана Третього, Вісім горіхів гікорі, Ділянка дуба звичайного, Ділянка лікарських рослин, Ділянка рідкісних рослин, Липа дрібнолиста, Насадження дуба звичайного, Праліс буково-дубовий, Праліс дуба скельного, Францталь.
Гідрологічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]
Мінеральна вода «Валя-Кузьминська-1», Мінеральна вода «Валя Кузьминська-2», Мінеральна вода «Турбаза Буковина».
Комплексні пам'ятки природи[ред. | ред. код]
Заповідні урочища[ред. | ред. код]
Бугаєць, Вісім берек, Глинище, Дубовий праліс, Зруб, Праліс ясена звичайного.
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва[ред. | ред. код]
Глибоцький, Карапчівський, Петричанський, Просокирянський.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Транспорт[ред. | ред. код]
Територією району проходить автошлях E85.
Населення[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 34 660 | 8643 | 5861 | 10 386 | 6335 | 3291 | 144 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 38 012 | 8237 | 5750 | 10 238 | 7787 | 5556 | 444 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 34025 | 46,82 % |
румуни | 32923 | 45,30 % |
молдовани | 4425 | 6,09 % |
росіяни | 877 | 1,21 % |
поляки | 233 | 0,32 % |
інші | 193 | 0,27 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 38198 | 52,56 % |
румунська | 29140 | 40,10 % |
молдовська | 4265 | 5,87 % |
російська | 834 | 1,15 % |
польська | 154 | 0,21 % |
інші | 85 | 0,12 % |
Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення)[6]
українська | румунська | молдовська | російська | |
---|---|---|---|---|
Глибоцький район | 52,56 | 40,1 | 5,87 | 1,15 |
смт Глибока | 84,64 | 11,72 | 0,44 | 2,97 |
с. Багринівка | 3,23 | 96,29 | 0,07 | 0,21 |
с. Валя Кузьміна | 54,18 | 35,14 | 8,05 | 2,15 |
с. Волока | 2,08 | 97,53 | 0,03 | 0,3 |
с. Грушівка | 1,43 | 96,38 | 1,6 | 0,51 |
с. Опришени | 4,07 | 94,93 | 0,58 | 0,33 |
с. Слобідка | 93,52 | 6,26 | - | 0,22 |
с. Димка | 6,2 | 91,81 | 0,75 | 0,81 |
с. Йорданешти | 3,36 | 95,8 | 0,35 | 0,22 |
с. Кам'янка | 91,82 | 7,43 | 0,14 | 0,48 |
с. Карапчів | 8,27 | 90,97 | 0,14 | 0,53 |
с. Коровія | 68,15 | 4,98 | 26,14 | 0,6 |
с. Корчівці | 66,59 | 31,68 | 0,52 | 0,46 |
с. Купка | 2,06 | 96,86 | 0,37 | 0,67 |
с. Луковиця | 97,38 | 1,35 | 1,06 | 0,21 |
с. Кут | 98,63 | 0,68 | - | 0,68 |
с. Михайлівка | 99,33 | 0,4 | - | 0,27 |
с. Червона Діброва | 99,39 | - | - | 0,61 |
с. Молодія | 43,54 | 7,46 | 48,06 | 0,89 |
с. Тереблече | 13,81 | 80,71 | 0,62 | 0,55 |
с. Горбівці | 97,64 | 1,61 | 0,11 | 0,54 |
с. Верхні Синівці | 5,64 | 94,15 | 0,21 | - |
с. Нижні Синівці | 3,66 | 95,53 | 0,3 | 0,51 |
с. Станівці | 1,36 | 98,14 | 0,29 | 0,14 |
с. Старий Вовчинець | 96,81 | 2,4 | 0,15 | 0,54 |
с. Біла Криниця | 20,12 | 0,59 | 2,37 | 76,33 |
с. Стерче | 99,27 | 0,24 | - | 0,41 |
с. Тарашани | 91,89 | 3,65 | 3,34 | 1,11 |
с. Привороки | 8,49 | 11,92 | 78,27 | 1,32 |
с. Турятка | 97,33 | 1,94 | 0,31 | 0,37 |
с. Поляна | 2,36 | 96,57 | 0,86 | 0,21 |
с. Чагор | 88,56 | 4,57 | 5,58 | 1,13 |
с. Черепківці | 95,68 | 1,06 | 0,38 | 2,45 |
с. Новий Вовчинець | 97,88 | 0,61 | - | 0,91 |
с. Сучевени | 11,08 | 87,6 | 0,48 | 0,78 |
с. Петричанка | 88,46 | 7,8 | 1,25 | 2,03 |
с. Просіка | 6 | 92,24 | 0,73 | 0,59 |
с. Просокиряни | 43,3 | 56,13 | - | 0,57 |
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Глибоцького району було створено 45 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 60,38 % (проголосували 33 338 із 55 212 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 61,40 % (20 471 виборців); Юлія Тимошенко — 20,00 % (6 666 виборців), Олег Ляшко — 8,36 % (2 788 виборців), Сергій Тігіпко — 2,11 % (704 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,50 %. [7]
Об'єкти туризму[ред. | ред. код]
До найперспективніших туристичних об'єктів належать:
- дерев'яна церква в селі Луківці — архітектурна пам'ятка XVIII ст., яка була побудована у 1757 році. Ця незвичайна архітектурна споруда збудована без єдиного цвяха. Неподалік церкви зведено дзвіницю;
- Білокриницький собор Успіння Пресвятої Богородиці — кам'яний старообрядницький собор, який було зведено протягом 1900—1908 років за сприяння одного з найбагатших московських купців на прізвище Овсянников. Собор, нині діючий, являє собою відомий архітектурний витвір, створений в традиціях московського зодчества;
- віковий дуб «Штефана Великого» в селі Валя Кузьміна. Скельний дуб, вік якого — понад 500 років, розташований на території Кузьмінського лісництва. За переказами, дуб був посаджений Штефаном Великим після перемоги над військом польського короля Альбрехта;
- парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва (Глибоцький, Петричанський, Просіцький, Карапчівський), засновані у XIX ст. На їх території зростають близько 40 видів цінних дерев та чагарників;
- урочище «Лісове озеро» — мальовнича водойма штучного походження. Розташоване на краю лісового масиву, що прилягає до селища Глибока з боку села Червона Діброва, озеро є гарним місцем для відпочинку та рибальства.
- Петрівецький заказник — ландшафтний заказник загальнодержавного значення.
Глибоцький район насичений пам'ятками дерев'яної архітектури. Тут зосереджені найдавніші храми хатнього типу. Цей тип культових споруд характерний для Буковини і півночі Молдови.
Поряд з дерев'яними збереглися цінні пам'ятники кам'яного зодчества, адже в першій чверті XIX століття у великих населених пунктах споруджувалися купольні храми, а в невеликих селах — простіші, безкупольні. В них чітко проявилися типові для Буковини риси кам'яного зодчества: план-трилисник, невисока дзвіниця.
У Старововчинецькому ліцеї нині діє музей історії села Старий Вовчинець, де зібрано багато експонатів побутового характеру, зберігається велика колекція писанок.
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Мандичевський Євсевій (1857—1929) — український і австрійський музикознавець, композитор, диригент, педагог, доктор музикознавства.
- Манфред Штерн (1896—1954) — військовий розвідник, революціонер, співробітник Комінтерну, керівник інтербригади в Іспанії.
- Іво Бобул (1953) — український співак, композитор, педагог, народний артист України.
- Володимир (Мороз) (1959) — єпископ Української православної церкви з титулом Митрополит Почаївський, намісник монастиря Почаївська Успенська лавра.
- Ванзуряк Роман Степанович (1980) — український політик, Народний депутат України, голова Чернівецької ОДА (2014).
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Глибоцький район (Україна) |
- ↑ Розпорядження Президента України від 24 лютого 2020 року № 134/2020-рп «Про призначення І. Веклича головою Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області»
- ↑ Глибоцька райдержадміністрація. dovidka.com.ua. Процитовано 4 лютого 2020.
- ↑ а б Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Чернівецька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 20 березня 2024.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 21 березня 2013.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 24 лютого 2016.
|
|