Глибочок (Чортківський район)
| село Глибочок | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Борщівська міська громада |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1469 |
| Населення | 1 621 |
| Територія | 2.298 км² |
| Густота населення | 705.4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48731 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°49′13″ пн. ш. 25°55′35″ сх. д. / 48.82028° пн. ш. 25.92639° сх. д.Координати: 48°49′13″ пн. ш. 25°55′35″ сх. д. / 48.82028° пн. ш. 25.92639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
265 м |
| Відстань до районного центру |
11 км |
| Найближча залізнична станція | Озеряни-Пилатківці |
| Відстань до залізничної станції |
7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2 |
| Староста | Гладиборода Тетяна Антонівна |
| Карта | |
  Глибочок | |
 Глибочок | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Глибочо́к — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на північному заході району.
Поштове відділення — Глибочецьке. Було центром сільради. До Глибочка приєднано хутір Пеньки.
Розташоване на березі річки Драпака — притоки Нічлави. Населення — 1645 осіб (2003).
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 377 км від Києва, 84 км — від обласного центру міста Тернополя та 8 км від міста Борщів.
Клімат[ред. | ред. код]
Для села характерний помірно континентальний клімат. Глибочок розташований у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Глибочка | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | −1 | 0,5 | 5,6 | 14,1 | 19,9 | 22,9 | 24,1 | 23,5 | 19,5 | 13,3 | 6,1 | 1,2 | |
| Середня температура, °C | −4,4 | −2,9 | 1,6 | 8,8 | 14,3 | 17,5 | 18,9 | 18,1 | 14,2 | 8,6 | 3,0 | −1,7 | |
| Середній мінімум, °C | −7,8 | −6,3 | −2,4 | 3,6 | 8,8 | 12,2 | 13,7 | 12,8 | 9,0 | 4,0 | −0,1 | −4,5 | |
| Норма опадів, мм | 33 | 31 | 32 | 53 | 75 | 99 | 99 | 65 | 54 | 35 | 35 | 38 | |
| Джерело: http://en.climate-data.org/location/264507/ | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
Археологічні знахідки[ред. | ред. код]
Поблизу Глибочка виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, поселення трипільської (IV—III тис. до н. е.) та черняхівської культур, давньоруського часу (12 століття), поховання доби міді.
1955 р. розвідкою львівського історичного музею зібрано відомості про випадково відкрите на полі «Попові долини» тілопальне поховання скіфського часу. За свідченням вчителя місцевої школи, який брав участь у цьому відкритті, воно знаходилось у східній частині згаданого урочища біля випадково відкритого тут поховання липицької культури[1].
Поселення трипільської культури належить до етапу С і розміщене в західній частині поля «Попові долини», на південно-західному схилі невисокого підвищення на березі струмка. На поверхні поля зібрано уламки посуду та глиняної обмазки жител. У кількох місцях виявлено скупчення глиняної обмазки, що походить з розораних жител. Розвідка І. К. Свешнікова у 1956 р. Матеріали і документація зберігаються у Львівському історичному музеї[2].
Королівський період[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка — 1469 року. У люстрації вказано, що маєтність Глибочок у володіння пана Підпилипського надана руською грамотою князя Федора Коріятовича[3].
1494 року частково спалене внаслідок нападу татар.
Діяли українські товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Луг», кооператива.
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[4].
З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[5].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1752 особи, з яких 813 чоловіків та 939 жінок[6].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1599 осіб[7].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,51 % |
| російська | 0,37 % |
| польська | 0,06 % |
Релігія[ред. | ред. код]
- церква Святого Духа на хуторі Пеньки (1994; ПЦУ; мурована),
- церква Різдва Пресвятої Богородиці (УГКЦ; мурована),
- костел святого Миколая i Різдва Пресвятої Діви Марії (1890),
- «фігура» Божої Матері (2004).
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1969).
Встановлено пам'ятні знаки:
- на честь скасування панщини
- проголошення незалежності України (1992).
Насипано символічні могили УСС (1993) і Борцям за волю України (1996).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, агрофірма, ВАТ «Надзбручанське».
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- громадський діяч у Канаді Й. Лозинський,
- оперна й камерна співачка С. Федчук.
- Антін Косар — український літератор, культурно-просвітницький і громадський діяч.
- Федишин Олег — американський політолог українського походження.
- Парнета Михайло Павлович - хірург, заслужений лікар України, почесний громадянин Кременчука.
- Цимбалістий Валентин Сергійович
Проживали, перебували[ред. | ред. код]
- Іван Франко
- релігійний та громадський діяч о. Антоній Казновський — парох села[9]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1896 (ПЦУ) -
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (УГКЦ) -
Церква Святих Петра і Павла (1994) хутір Пеньки -
Статуя Божої Матері -
Символічна могила борцям за волю України -
Будинок культури
.jpg)
_%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%BE%D0%BA.jpg)
_%D1%85%D1%83%D1%82%D1%96%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Міністерство культури Української РСР. Львівський державний історичний музей. Археологічні роботи музею в 1952 — 1957 р.р. — Львів, 1959. — С. 9-10.
- ↑ Свешніков І. К. Археологічні роботи Львівського історичного музею в 1952—1957 рр. // Археологічні роботи музею в 1952—1957 рр. — Львів, 1959. — С. 8/
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 45.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.] // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Петро Довгошия. Казновський Антоній / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 11. — ISBN 966-528-199-2.
Література[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка Глибочок. |
- А. Парнета, В. Уніят. Глибочок / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 362. — ISBN 966-528-197-6.
| ||||||||