Гобелени Фйонавара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гобелени Фйонавара
The Fionavar Tapestry
Загальна інформація
Автор Гай Геврієл Кей
Жанр Фентезі
Країна Канада
Мова оригіналу канадська англійськаd
Дати публікацій
Перше видання 1984-1986

Гобелени Фйонавара (англ. The Fionavar Tapestry) — книжкова трилогія в жанрі фентезі, створена канадським письменником Гаєм Гевріелом Кєєм. Основні події відбуваються у вигаданому світі Фйонавар, «першому з світів Гобелена». Сюжет розгортається навколо п'ятьох студентів Торонтського університету, які потрапили в цей світ в якості гостей, але незабаром перейнялися його долею і вступили в боротьбу за його порятунок. Основним джерелом натхнення для автора служила кельтська міфологія.

Світ та персонажі[ред. | ред. код]

Основні події розгортаються в країні Бреннін, якою править король Айліль дан Арт. Столиця — місто Парас-Дерваль. Старший син короля Айлерон знаходиться у вигнанні. Молодший син, Дьярмуд, є спадкоємцем престолу; це граціозний і безстрашний воїн, але при цьому фривольний і люблячий ризиковані витівки. Дьярмуд закоханий у принцесу південного держави Катал, Шарру, яку називають «Чорною Розою Катала». При владі в Каталі знаходиться її батько Шальхассан.

У Бренніні знаходиться Рада Магів, яка може включати до семи осіб, проте на момент дії книги в ньому знаходяться тільки троє: Лорін Срібний Плащ (і його джерело, гном Метт Сорін), Перший маг Метран (і його джерело Денбарра), Тейрнон (і його джерело Барак). Між магом і джерелом існує дуже тісний особистий зв'язок. Кожне джерело пов'язане з магом особливими ритуалами і клятвами, а його життєва сила служить для мага енергією. Теоретично маг може випити всю енергію джерела, але це призведе до смерті останнього і позбавить мага його сил. Книга Нільсома (гримуар, який належав колись жив божевільному магу) містить опис таємного огидного ритуалу, що дає магу можливість харчуватися з багатьох джерел.

Серед інших жителів Бренніна, які активно беруть участь в сюжеті — ясновидиця Ісанна; Джаель, верховна жриця Дано; Вае, Шахар і їх син Фінн; Мабон, герцог Роденський, який врятував Дейва від Давай, чорного лебедя; Ліла, дівчинка п'ятнадцяти років, у якій встановився тісний зв'язок з Фінном.

На північ від Бренніна розкинулися рівнини, де пасуться стада елторов — тварин, що нагадують антилоп. Там же живуть племена миролюбних кочівників дальрі, які полюють на елторов і в той же час охороняють їх стада. Кожне плем'я очолює вождь, при якому знаходиться шаман; в юності шаманів засліплюють, щоб вони могли краще зосереджуватися на внутрішньому зорі. У книзі фігурує головним спосіб третє плем'я, яким править Айвор дан Банор за підтримки шамана Гірінта. Також у сюжеті відіграє важливу роль сім'я Айвора, особливо його син Табор.

Світлі Альви мешкають в Данилоті, країні на північному заході, яку вони приховали мерехтливим магічним туманом, щоб захиститися від Могріма та його слуг. Могрен особливо ненавидить їх, тому що вони є втіленнями світла. У сюжеті роману велику роль відіграють Брендель, один із знатних альвов, і король Ра-Теннієль.

В горах поблизу озера Калор Діма живуть гноми. Це суворий народ, який виявився обдурять обіцянками гномів, які служили Могріму. Значну роль в сюжеті відіграють колишній король гномів Метт Сорін і вірний йому Брок.

У тому ж регіоні знаходиться країна Еріду, населена людьми. Всі вони загинули в ході роману від отруйного магічного дощу; єдиним, хто вижив виявився Фейбур, якого вигнали з рідної країни.

Далеко в горах живуть залишки міфічної раси велетнів параїко. Вони не здатні на насильство, навіть коли мова йде про порятунок життя, але перед смертю можуть проклясти своїх убивць.

Окрім того, в сюжеті грають велику роль інші місця, такі як Пендаранський ліс, острів Кадер Седат та цитадель Могріма Старкадх.

По ходу сюжету в Фйонаварі опиняються два великі воїни минулого, Артур і Ланселот. Одна з героїнь роману виявилася перевтіленням Джиневри, яка мучиться від любові до них обох. Регулярне повторення їх історії в різних світах — їх спокута за скоєні раніше гріхи.

П'ятеро героїв[ред. | ред. код]

  • Кевін Лейн (Ліадон) — дотепний, яскравий, доброзичливий молодий чоловік. У нього є незвичайна риса: під час сексу він переживає надзвичайно глибокі відчуття.
  • Пол Шафер (Пуйл Двічі Народжений) — тонко мисляча, замкнута людина, гостро переживає загибель своєї коханої в автокатастрофі, яку він вважає своєю провиною.
  • Дейв Мартинюк (Дейвор) — атлетичної статури юнак, баскетболіст. Його відносини з батьком, українським емігрантом, були важкими, і він не звик до щирої дружби.
  • Кімберлі Форд (Ясновидюща) — тиха, чутлива дівчина, яка, однак, здатна здійснювати важкий вибір і робити необхідне.
  • Дженніфер Лоуелл (Ґвіневера) — зеленоока блондинка, стримана у своїх почуттях.

Божества[ред. | ред. код]

  • Ткач — творець Гобелена, який складають усі світи і долі всесвіту.
  • Морнір — бог грому, якому присвячено Древо Життя.
  • Данубогиня-мати.
  • Кернун — бог тварин і лісів.
  • Кінуін — богиня-мисливиця.
  • Маха і Немаїн — богині війни.
  • Ейлатін — бог озера поблизу Парас-Дерваля.
  • Ліранан — бог морів.
  • Оуїн — ватажок Дикого полювання.
  • Фордаета, королева Рюка — злий дух, повелителька зими.
  • Ракот Могрен — темний бог, який прийшов з-за меж Гобелена. На початку трилогії він закутий в надрах гори Рангат, але згодом звільняється.

Напівбоги[ред. | ред. код]

  • Галадан — син Кернуна, повелитель вовків. Служить Могріму, але потай від нього сподівається знищити світ.
  • Флідіс — лісовий дух, перевтілення Талиєсіна.
  • Дарієн — син Ракота Могріма. Володіє магічними здібностями.

Істоти[ред. | ред. код]

  • Авайя — чорний лебідь з кігтями і гнильним запахом, служниця Могріма.
  • Курдадх — древній дух землі, який мешкає в Пендаранском лісі.
  • Німфа Імрат — крилатий єдиноріг, створений Даною, і з легкістю перемагає ворогів.
  • Ургахі — величезні злі напіврозумні істоти.
  • Темні альви — невеликі злі істоти, аналог орків.
  • Уатах — командувач армії Могріма ургах, який виділяється розумом і силою.

Тематика[ред. | ред. код]

За задумом Кея, Фйонавар — перший зі світів, а решта світи (включаючи й наш) вторинні по відношенню до нього. Це проявляється в тому числі в міфології: оповіді і легенди інших світів беруть свій початок саме тут. Те, що відбувається в Фйонаварі, відбивається й в інших світах — тому перемога чи поразка Ракота Могріма матиме наслідки і в нашому світі.

Один з головних мотивів трилогії — свобода волі. Вона проявляється по-різному: Дженніфер приймає рішення покинути Дарієна, а згодом відіслати Ланселота; Пол та Кевін приносять себе в жертву; Дьярмуд виходить на бій проти ургаха, щоб Артур зміг взяти участь у вирішальному бою; Кім відмовляється викликати дракона озера Калор Діман заради війни; Дарієн робить свій вирішальний вибір[1].

Інший важливий мотив — прощення. Він проявляється в долі різних людей: це Артур, давно пробачив Джиневру та Ланселота; Пол, який наприкінці прощає себе за смерть Рейчел; відмова від помсти Галадану та його рішення почати життя заново; Дарієн зрозумів та пробачив мати перед смертю; є й інші приклади.

Ще одна тема роману — це ціна сили. Вона часто купується кимось або чимось іншим; найяскравіший приклад — маги та їх джерела. Сюди ж слід віднести Кім, яка декілька разів в ході сюжету закликає інших істот, і часто саме вони платять ціну цього призову.

Культурні посилання[ред. | ред. код]

Зв'язок з реальним світом[ред. | ред. код]

  • У другій книзі фігурує Стоунхендж.
  • Печери Дан Мори нагадують про печери дельфійського оракула, а також про доісторичних печери, таких як Ласко.
  • Дальрі багато в чому нагадують американських індіанців: вони кочують, не створюючи постійних поселень; джерелом багатьох ресурсів для них є стада диких тварин; в їх культурі відіграють важливу роль шамани та подорожі уві сні.

Міфи та легенди[ред. | ред. код]

У романі використаний ряд переказів, головним чином кельтських. Найочевидніший приклад — образи Артура, Ланселота і Джіневри, які складають любовний трикутник та спокутують гріхи. Кей включив у книгу сюжет про народжених в травні дітей, убитих Артуром: «Коли загинули діти, Великий Ткач помітив його нескінченною та незмінною долею. Війнами, які постійно повторюються, та спокутою своєї провини під безліччю імен в безлічі світів, щоб якось заповнити той непоправний збиток, який був нанесений вбивством дітей і вбивством любові». У романі з'являється й Кавалл[en], вірний пес Артура. Зустріч Ланселота з Лейзою з Лебединоъ марки, її безнадійна любов до нього й подальше відплиття на захід — відсилання до історії Елейни з Астолата.

Могутній дуб, відомий як Древо Життя (або Літнє Древо), нагадує Іґґдрасілль, світове дерево в скандинавській міфології. Бог Морнір нагадує скандинавських богів: його називають громівником, як Тора, при цьому його супроводжують два ворони, Думка і Пам'ять (подібно до того, як Одіна супроводжували ворони Хугін і Мунін). Світлі й темні альви також походять із скандинавських міфів.

Котел Кат Міголя та його воскресаюча сила походять з кельтських легенд: в них зустрічаються численні чарівні котли[2]. Одним з них був котел Аннуна, який зберігався на острові Каер Сіді (в романі він називається Кадер Седат); про плавання на цей острів за котлом розповідається в валлійської поемі «Скарби Аннуна». Авторство поему приписують Таліесіну, який з'являється в книзі (в образі духу Флідіса) і цитує свої рядки. Королем Аннуна був Пуйл, чиє ім'я жителі Фйонавари дали Полу Шаферу. Кабан, який поранив Кевіна, нагадує кабана Турх Труйта[en].

Міф про Дике Полювання був раніше широко поширений в Європі. Вважалося, що побачити його — ознака будь-якої біди (наприклад, війни або чуми) або ж швидкої смерті для того, хто спостерігав за нею. Люди, які зустрінуться на шляху Дикого полювання або ризикнуть піти за ним, могли бути викрадені і привезені в царство мертвих. У різних місцях існували різні уявлення про те, хто очолює Полювання: так, в Британії її ватажком називали короля Артура, в Скандинавії — Одіна. Однак суть Дикого полювання скрізь приблизно однакова — це група примарних вершників, які скачуть по небу в пошуках здобичі.

Загибель Ліадона, яка приносить весну, перегукується з міфом про Адоніса, який втілює родючість. Відповідно до цього міфу, Адоніс є коханцем Афродіти і трагічно гине від іклів кабана.

Гора Рангат, в якій був укладений Ракот Розплітаючий Основу, нагадують історію полону царя мавп Сунь Укуна з китайського роману «Подорож на Захід». Сунь Укун був заточений Буддою в горі, створеної ним з власних п'яти пальців[3], і провів там 500 років. Ця історія нагадує про п'ять сторожових каменях, які тримали Ракота в ув'язненні.

У романі часто фігурує мотив ткацтва: так, всесвіт постає у вигляді величезного Гобелена. Зв'язок долі і ткацтва має давні міфологічні традиції[4].

Творчість Толкіна[ред. | ред. код]

Фйонавар в значній мірі нагадує Середзем'я і, мабуть, був натхненний ним (що не дивно, так як Кей допомагав Крістоферу Толкіну в обробці й виданні «Сильмариліону»).

  • На карті Фьонавара показана північно-західна частина материка і його західне узбережжя, так само як на картах Середзем'я, намальованих Толкіним.
  • Далеко на заході Фьонавари лежить перехід в іншу землю, якої можуть досягти лише світлі Альви, коли залишають світ, — пряме відсилання до Валінору.
  • На сході фйонаварської карти знаходяться гори, населені гномами; над ними височіють піки Банір Лок і Банір Тал, а в сусідній долині лежить священне озеро Калор Діма. У Толкіна вони відповідають горах Еред Луїн на сході Белеріанда, де знаходилися дві цитаделі гномів, і озеру Келед-зарам.
  • На півночі Фйонавари знаходиться гірський масив, де розташована гора Рангат і цитадель Могріма Старкадх. Вони відсилають нас до Ереду Енгрін і цитаделі Тангородрім.
  • Рада магів Бренніна, в якому може перебувати не більше семи магів (і стільки ж джерел), перегукується з радою Істарі, в якому перебувало п'ять магів Арди.
  • Дальрі нагадують рогіримів, проте вони ведуть кочовий спосіб життя і не настільки войовничі.
  • Пендаранський ліс, наповнений небезпеками, нагадує Морок-ліс, який після приходу Саурона став похмурим і зловісним.

Інше[ред. | ред. код]

  • Образ Лейзи перегукується з Елейн і з написаної за мотивами її історії баладою Теннісона «Чарівниця Шалот».
  • Артур, Ланселот і Гвиневра з'являються одночасно як легендарні фігури і персонажі сюжету у творчості Роберта Голдстока[en].
  • Світлі й темні альви також фігурують в повісті «Чарівний камінь Брізінгамена» Алана Гарнера.

Книги з серії[ред. | ред. код]

  • Древо Життя (1984)
  • Блукаючий вогонь (1986)
  • Найтемніша дорога (1986)

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dena Taylor, The Double-Edged Gift: Power and Moral Choice in The Fionavar Tapestry. Архів оригіналу за 16 березня 2010. Процитовано 12 вересня 2018.
  2. 'Гарри Поттер' в аспекте кельтской мифологии. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 12 вересня 2018.
  3. Рассказ про Сунь Укуна — царя обезьян [Архівовано 9 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Ткачество — Словарь символов [Архівовано 13 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]