Голунський Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голунський Володимир Миколайович
Народився 11 січня 1948(1948-01-11) (76 років)
Новоград-Волинський, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність мистецтвознавець
Alma mater Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1974)
Членство Спілка художників України
Нагороди
Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»

Володимир Миколайович Голу́нський (нар. 11 січня 1948, Новоград-Волинський) — український мистецтвознавець; член Хмельницької організації Спілки художників України з 1994 року[1]; відмінник освіти України[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 11 січня 1948 року в місті Новограді-Волинському (нині Житомирська область, Україна). 1974 року закінчив Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна, де навчався в Анни Чубової[1].

Упродовж 19761980 років працював у правлінні Хмельницької організації Українського товариства охорони пам'яток історії і культури; з 1984 року — на Хмельницькому художньо-оформлювальному комбінаті; з 1994 року — у Хмельницькому центрі естетичного виховання учнівської молоді. Живе в місті Хмельницькому, в будинку на вулиці Івана Франка № 33, квартира 4[1].

Діяльність[ред. | ред. код]

Художній критик, організатор численних мистецьких виставок, автор понад 100 публікацій[2] з питань образотворчого мистецтва, про творчість подільських художників, естетичного виховання в періодичних виданнях, зокрема:

  • «Розмай індивідуальностей» // «Корчагінець», 1986, 18 січня;
  • «Традиції в образах» // «Корчагінець», 1988, 11 грудня;
  • «Що за картиною» // «Корчагінець», 1990, 8 квітня;
  • «Образи швидкоплинного часу» // «Поділля», 1995, 15 вересня;
  • «Піймати мить на полотні» // «Подільські вісті», 1997, 18 березня.

Автор статей в Енциклопедії сучасної України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 476.
  2. а б Електронна бібліотека «Культура України». Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.

Література[ред. | ред. код]