Гоноболіна Ольга Чарльзівна
| Гоноболіна Ольга Чарльзівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Ольга Чарльзовна Гоноболина | ||||
 | ||||
| Ольга Гоноболіна | ||||
| Народження |
17 травня 1963 (61 рік) Сухумі | |||
| Країна | Україна | |||
| Жанр | графіка, живопис | |||
| Навчання | Ленінградське вище художньо-промислове училище імені Віри Мухіної (1988) | |||
| Діяльність | художниця, сценографка, графікеса, ілюстратор, викладачка університету | |||
| Працівник | Ризька автобусна фабрика, Херсонський обласний театр ляльок, Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша, Миколаївський обласний театр ляльок і Херсонський державний університет | |||
| Член | Національна спілка художників України і Національна спілка театральних діячів України | |||
| Твори | сценографії вистав, дрібна скульптура, графіка, оформлення книг | |||
| Вчене звання | доцент | |||
| Сайт | gonobolina.pp.ua | |||
|
| ||||
Ольга Чарльзівна Гоноболіна (нар. 17 травня 1963, Сухумі) — заслужений художник України, дизайнер, сценограф, графік, педагог, головний художник Херсонського обласного театру ляльок, доцент кафедри образотворчого мистецтва та дизайну Херсонського державного університету, член Національної спілки художників України[1], член Національної спілки театральних діячів України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася в м. Сухумі (Абхазія) 17 травня 1963 року.
Батько – Чарльз Олексійович – російський ремісник з Ленінградської області, переселився до Абхазії в 1950-х роках. Сім'я Гоноболіних брала активну участь у мистецькому житті Сухумі. Старший брат Ольги, Олександр, захопився музикою і став скрипалем.
Ольга з дитинства любила малювати та ліпила забавні фігурки з глини. Турботливі батьки заохочували художні нахили дочки і водили її на виставки картин відомих художників.
У 1983 р. закінчила Сухумське художнє училище за спеціальністю «Викладач креслення і малювання».
У роки навчання брала участь у молодіжних виставках м. Сухумі, і республіканській виставці студентських робіт (м. Тбілісі).
1983—1988 — навчання у Вищому художньо-промисловому училищі ім. В. І. Мухіної (Санкт-Петербург) за спеціальністю «Дизайнер». Дипломна робота — спільний американсько-російський проект «Реабілітаційна зона відпочинку „Театр-атракціон“».
1988—1993 рр. — Працювала в бюро естетики на заводі РАФ (м. Рига, Латвія).
З 1993 — головний художник Херсонського обласного театру ляльок.
1995—1999 — за ангажементом запрошувалася художником-постановником в Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша і в Миколаївський обласний театр ляльок.
З 2000 р. — член Національної спілки художників України.
З 2003 р. — старший викладач живопису, малювання і декоративно-прикладного мистецтва кафедри образотворчого мистецтва Херсонського Державного університету.
Постійно співпрацює з обласною організацією Національної спілки письменників України та Херсонською обласною організацією Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка у сфері ілюстрування книжок, буклетів.
Роботи у театрі[ред. | ред. код]
- Художник-постановник
- 1993 — «Лускунчик» Ернста Теодора Амадея Гофмана; реж. Борис Чуприна
- 1994 — «Гонець у пекло» Мондзаемон Тікамацу; реж. В. Скакун
- 1994 — «Метелич і Бантик» І. та Я. Златопольські; реж. Борис Чуприна
- 1996 — «Аліса у Розчудесії» Льюїса Керролла; реж. Борис Чуприна
- 1996 — «Слон Хортон та пташка Мейзі» Д. Сьюз; реж. Борис Чуприна
- 2000 — «Пригоди Каштанчика» Льюїса Керролла; реж. Г. Комаров
- 2003 — «Не страшний нам сірий вовк»
- 2008 — «Дванадцять місяців» Самуїла Маршака
- 2010 — «Легенда про отамана Сірка»; реж. Г. Комаров
- Художник по костюмах
- 1998 — лялькове шоу «Чарівна роза та привиди замку ХОТЛ» за сценарієм англійського театру «Пікаділі»; реж. Борис Чуприна, сценографія – Г. Рябінчук
- Сценограф
Персональні виставки[ред. | ред. код]
З 1993 р. бере участь в обласних та республіканських виставках.
- 2001 — виставка «Світ казки» в Херсонському художньому музеї ім. О. Шовкуненка
- 2001 — виставка, присвячена 30-річчю Херсонського обласного театру ляльок
- 2003 — персональна виставка «Графіка, ляльки»
Нагороди[ред. | ред. код]
- 1994 — дипломант Міжнародного фестивалю «Інтерлялька-94» (м. Ужгород)
- 2001 — дипломант Міністерства культури і мистецтв України та Національної Спілки художників України
- 2009, 20 березня — «Заслужений художник України»[2]
Література[ред. | ред. код]
- Ольга Гоноболіна: Каталог персональної виставки. — Херсон, 2003
- Художники Херсонщини: Шляхом творчого поступу: [Альбом] / Нац. Спілка художників України; Херсонська обласна організація; Гол. ред. В.Чуприна. — К.-Херсон: Просвіта, 2002. — ISBN 966-7551-55-5.
- Український театр — 1995. — № 6
- Культура і життя — 2001. — 9 червня
- Наддніпрянська правда — 4.05.2001, 31.10.2001
- Херсонський обласний театр ляльок: 1971—2001: Буклет. — Херсон, 2001
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ О.Гоноболіна у каталозі членів НСХУ
- ↑ Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва» від 20 березня 2009 року. Архів оригіналу за 12 грудня 2012. Процитовано 4 жовтня 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
- Персональний сайт О. Ч. Гоноболіної [Архівовано 3 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Інформація про О.Гоноболіну на сайті Художники Херсонщини[недоступне посилання з липня 2019]
- О.Гоноболіна на сайті Арткавун [Архівовано 1 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Народились 17 травня
- Народились 1963
- Випускники Санкт-Петербурзької державної художньо-промислової академії імені О. Л. Штігліца
- Науковці Херсонського державного університету
- Члени Національної спілки художників України
- Члени НСТДУ
- Українські художники
- Заслужені художники України
- Уродженці Сухумі
- Персоналії:Херсонський музично-драматичний театр імені Миколи Куліша