Горенко Євгеній Сергійович
| Євгеній Горенко Горенко Євгеній Сергійович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
26 жовтня 1991 Полтавська область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
6 травня 2022 (30 років) с. Малинівки поблизу міста Гуляйполя Запорізької області (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Євгеній Сергійович Горенко — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Євгеній Горенко народився 26 жовтня 1991 року на Полтавщині. Після закінчення загальноосвітньої школи пройшов строкову службу в складі ЗСУ. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну був мобілізований та перебував на передовій у складі 81-ої окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ ЗСУ. Євгеній Горенко обіймав військову посаду стрільця-помічника гранатометника першого десантно-штурмового взводу. Загинув під час масованого обстрілу села Малинівки поблизу міста Гуляйполя Запорізької області 6 травня 2022 року. Чин прощання із Євгенієм Горенком та загиблими співслуживцями солдатами Юрій Гапулою, Сергієм Коротченком, Микитою Луговим та Дмитром Рябичем, а також старшим солдатом Євгеном Цукановим й солдатами Олександром Дерієм та Олександром Шинкаренком відбувся 10 травня 2022 року біля Свято-Успенського кафедрального собору Полтави. Поховали загиблого 11 травня 2022 року на Затуринському кладовищі Полтави[1][2][3][4][5][6]. .
20 січня 2023 року з нагоди Дня Соборності України начальник Полтавської ОВА Дмитро Лунін, народний депутат України Олексій Устенко та перший заступник голови Полтавської обласної ради Олександр Лемешко у Полтавській обласній філармонії вручили ордени «За мужність» родинам полеглих воїнів Микити Лугового, Олександра Шинкаренка, Сергія Модіна, Максима Фесенка, Олександр Новак та Назарія Діброви[7].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У Хоролі попрощалися з двома військовими, які загинули у війні з російськими окупантами. Новини Полтавщини (укр.). 11 травня 2022. Процитовано 27 січня 2023.
- ↑ Молоді життя, обірвані війною: Хорольщина попрощалася з Героями України… :: horol.com.ua. horol.com.ua. Процитовано 27 січня 2023.
- ↑ У Полтаві провели в останній путь дев’ятьох воїнів, які загинули в боях на Запоріжжі. ФОТО. kolo.news (укр.). Процитовано 27 січня 2023.
- ↑ У Полтаві попрощалися з дев’ятьма військовими, які захищали Запорізьку область від росіян. Новини Полтавщини (укр.). 10 травня 2022. Процитовано 27 січня 2023.
- ↑ У Полтаві попрощаються із дев’ятьма захисниками. ІРТ Полтава (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2023. Процитовано 27 січня 2023.
- ↑ У Полтаві попрощалися із десятьма воїнами: як це було. Суспільне Новини (укр.). 10 травня 2022. Процитовано 27 січня 2023.
- ↑ До Дня Соборності у Полтаві вручили нагороди та відзнаки. Новини Полтавщини (укр.). 20 січня 2023. Процитовано 27 січня 2023.
- ↑ Понад 400 воїнів нагороджені орденами й медалями, серед них – Ярина Чорногуз. Новинарня (укр.). 21 травня 2022. Процитовано 27 січня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 19 травня 2022 року № 349/2022 «Про відзначення державними нагородами України»