Горянка дворядна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Горянка дворядна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Горянка (Oreochloa)
Вид:
O. disticha
Біноміальна назва
Oreochloa disticha
(Wulfen) Link, 1827

Горянка дворядна[1][2] (Oreochloa disticha) — вид однодольних рослин з родини злакових (Poaceae).

Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Це багаторічна трава, що утворює густі дерновини. Стебла заввишки 8–30 см, жорсткі, тонкі, гладкі, голі, лише зверху запушені. Піхви листків грубо запушені, зімкнуті, язичок 3–6 мм завдовжки, листові пластинки щетинисто закручені, базальні в довжину до 15 см стеблові завдовжки 1–3 см, 0.2–0.6 мм ушир. Волоть колосоподібна, 9–15 см завдовжки, 7–9 см завширшки. Колосочки яйцеподібні, 4–6 мм завдовжки, 3–4-квіткові, сидячі чи на дуже коротких ніжках. Колоскові луски майже перетинчасті, коротше колоска, 3.5–4 мм завдовжки; нижні квіткові луски широко-яйцюваті, 4–5 мм завдовжки. 2n=14. Період цвітіння: липень — вересень[2][3].

Поширення[ред. | ред. код]

Вид є ендеміком Європи: Франція, Італія, Швейцарія, Німеччина, Австрія, колишня Югославія, Румунія, Словаччина, Польща, Україна[4][3].

В Україні вид росте на луговинах і кам'янистих місцях у верхній частині субальпійського та в альпійському поясі на висоті близько 1800 м — у пд.-сх. ч. Карпат (хр. Чорногора, Гуцульсько-мармарошські гори), рідко[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Oreochloa disticha // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 460.
  3. а б Jan Prančl (2014). Oreochloa disticha. botany.cz. Процитовано 06.09.2022. (чеськ.)
  4. Oreochloa disticha. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 06.09.2022.