Горячев Сергій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горячев.
Сергій Володимирович Горячов
рос. Сергей Владимирович Горячев
 Генерал-майор
Загальна інформація
Народження 22 жовтня 1970(1970-10-22)
Ожерельє, СРСР
Смерть 12 червня 2023(2023-06-12)[1] (52 роки)
Запорізька область, Україна
(смерть від ракетного удару)
Поховання Смоленське православне кладовище
Alma Mater Загальновійськова академія збройних сил Російської Федерації
Військова служба
Роки служби 1994[2]—2023
Приналежність СРСР СРСР → Росія Росія
Формування 35-та загальновійськова армія (РФ)
Війни / битви Друга російсько-чеченська війна
Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Командування
2023
 35 ЗА, начальник штабу
2022  5 ОТБр, командир
2018—2022
 201 ВБ, командир
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня з мечами Орден Мужності орден «За військові заслуги» Медаль Суворова медаль «За бездоганну службу» III ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 1-го ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 2-го ступеня Медаль «Генерал армії Маргелов» Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (Міноборони Росії) Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» 1-го ступеня з мечами Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня з мечами

Сергій Володимирович Горячев (рос. Сергей Владимирович Горячев; 22 жовтня 1970[3], Ожерельє, РРФСР — 12 червня 2023, Запорізька область, Україна) — російський воєначальник, генерал-майор ЗС РФ, начальник штабу 35-ї загальновійськової армії (2023). Командир 5-ї окремої танкової бригади (2022), 201-ї російської військової бази у Таджикистані (2018—2022).

Убитий ракетним ударом в ході російського вторгнення в Україну.

Біографія[ред. | ред. код]

Сергій Володимирович Горячов народився 1970 року у місті Ожерельє Московської області[4].

У 1994 році він закінчив Рязанське вище повітрянодесантне командне училище. Був командиром розвідувального взводу, потім — помічником начальника розвідки полку, згодом служив заступником командира розвідувальної роти[3][4].

2008 року закінчив Загальновійськову академію Збройних сил Російської Федерації. Після цього став командиром розвідувальної роти, згодом — командиром парашутно-десантного батальйону[4][3].

З 2011 по 2013 був заступником командира окремої мотострілецької бригади загальновійськової армії Західного військового округу[3]. У березні 2013 року був призначений начальником оперативної групи російських військ у Придністров'ї[5].

З 14 листопада 2018[6] — командир 201-ї російської військової бази у Таджикистані[7][4]. 21 листопада був представлений особовому складу[8]. 12 вересня 2021 року Сергій Горячов нагородив танкістів 201-ї бази відомчими медалями[9].

Російське вторгнення в Україну 2022 року[ред. | ред. код]

У січні-лютому 2022 року полковника Сергія Горячова на 201-й російській військовій базі змінив полковник Євген Ковилін[10].

На початку російського вторгнення на територію України Горячов був командиром 5-ї окремої танкової бригади, а під час війни дослужився до посади начальника штабу 35-ї загальновійськової армії[11].

12 червня 2023 року ракетним ударом Збройних сил України була знищена база ЗС РФ, склади і штаб 35-ї загальновійськової армії на Арабатській косі у місті Приморськ[12]. Внаслідок вибуху загинули і були поранені понад 20 офіцерів. Серед загиблих був Горячев[13].

18 червня 2023 року Церемонії прощання відбулася в Будинку офіцерів на Ливарному проспекті. Поховали на Смоленському кладовищі в Санкт-Петербурзі.[14][15][16]

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Его участок — у Одесской дорожки». Генерал-майор Горячев похоронен в Петербурге — fontanka.ru, 2023.
  2. ↑ В Украине ликвидировали начальника штаба 35-й общевойсковой армии РФ
  3. ↑ а б в г д В Таджикистане сменился командир российской военной базы
  4. ↑ а б в г д е Горячев Сергей Владимирович
  5. ↑ Назначен начальник оперативной группы российских войск в ПМР
  6. ↑ Новый командир российской военной базы в Таджикистане представлен личному составу
  7. ↑ Новый командир 201-й РВБ представлен министру обороны Таджикистана
  8. ↑ Командиром российской военной базы в Таджикистане назначен полковник Сергей Горячев
  9. ↑ Командир российской военной базы в Таджикистане наградил танкистов ведомственными медалями[недоступне посилання]
  10. ↑ Уральские военные вести (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 червня 2023. Процитовано 13 червня 2023.
  11. ↑ На войне в Украине погиб ещё один российский генерал
  12. ↑ Російський генерал Горячев ліквідований у Приморську на окупованій Запоріжчині. Центр журналістських розслідувань (укр.). 14 червня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  13. ↑ Войска теряют голову. Новая газета Европа. 23 червня 2181. Процитовано 14 червня 2023.
  14. ↑ Погибший в Украине генерал-майор Горячев похоронен в Петербурге. Радио Свобода (рос.). 21 червня 2023. Процитовано 24 червня 2023.
  15. ↑ "Фонтанка": погибшего в Украине российского генерала Горячева похоронили в Петербурге. Настоящее Время (рос.). 20 червня 2023. Процитовано 24 червня 2023.
  16. ↑ Погибшего в ходе СВО генерал-майора Сергея Горячева похоронили в Петербурге. AiF (рос.). 21 червня 2023. Процитовано 24 червня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горячев_Сергій_Володимирович&oldid=41043975