Готтардський автомобільний тунель
| Готтардський автомобільний тунель | |
| Дата створення / заснування | 1980 |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Швейцарія |
| Адміністративна одиниця |
Урі Тічино |
| Місце розташування | Швейцарія |
| Власник | Швейцарія |
| Оператор | Урі |
| Дата офіційного відкриття | 1980 |
| Проходить над/під | Готтард |
| Несе на собі | Автобан A2 (Швейцарія) |
| Початкова чи кінцева точка | Гошенен |
| Розташування кінцевого пункту | Гошенен і Айроло |
| Довжина або відстань | 16 900 м |
 | |
| Офіційний сайт(нім.)(італ.)(фр.) | |
 Готтардський автомобільний тунель у Вікісховищі | |
Координати: 46°40′18″ пн. ш. 8°35′33″ сх. д. / 46.67166666669477593° пн. ш. 8.59250000002777803° сх. д.
Готта́рдський автомобільний тунель (нім. Gotthard-Strassentunnel, італ. Galleria stradale del San Gottardo) — тунель у Лепонтинських Альпах, Швейцарія, завдовжки приблизно 16,9 км. Був відкритий 5 вересня 1980 р.[1] Є третім з автомобільних тунелів за протяжністю у світі — після норвезького Лердаль (24,5 км) і китайського Чжуннаньшань (18 км). Сполучає два швейцарські кантони: Урі на півночі та Тічино на півдні. Висота північного порталу 1080 м, південного — 1146 м над рівнем моря.
Обмеження швидкості руху тунелем становить 80 км/год, проїзд безкоштовний.
Історія[ред. | ред. код]
Швейцарський уряд схвалив будівництво тунелю в липні 1969 року. Тунель мав стати найдовшим у світі на той момент, сильно скорочував шлях через перевал Готтард.
Тунель Готтард є складовою частиною автостради A2 у Швейцарії, від Базелю до К'яссо на кордоні з Італією. Зараз відкритий тільки один тунель, через який здійснюється рух в обох напрямках, для кожного напрямку виділено по одній смузі. У тунелі рекомендується дотримуватися відстані між транспортними засобами не менш як 150 м.
На референдумі 28 лютого 2016 року було ухвалено рішення збудувати другий тунель. Введення його в експлуатацію заплановано приблизно на 2030 рік, після чого перший тунель має бути закрито на ремонт на три роки. Очікується, що 2033 року запустять обидва тунелі — по одній смузі руху в кожному напрямку. При цьому повідомляється, що реальна пропускна здатність буде значно підвищена завдяки відсутності потреби в перекритті руху, зокрема для зміни напрямку руху, після аварій і поломок, а також для технічного обслуговування.[2][3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 5 вересня 1980. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 16 березня 2015.
- ↑ Startseite. A2 Zweite Röhre Gotthard (de-CH) . Архів оригіналу за 20 вересня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.
- ↑ Karoline Thürkauf (9 березня 2024). Transitverkehr durch die Alpen - Es geht vorwärts mit dem Bau der zweiten Gotthardröhre. srf.ch (нім.). Процитовано 9 березня 2024.
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
- The official information page of the Gotthard Tunnel [Архівовано 3 березня 2015 у Wayback Machine.](нім.)(англ.)(італ.)
- More statistics and facts [Архівовано 13 червня 2004 у Wayback Machine.](нім.)
|
