Грабовець Анатолій Іванович
| Анатолій Іванович Грабовець | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
27 серпня 1939 Луганськ | |||
| Помер | 25 липня 2023 (83 роки) | |||
| Країна |
 УРСР →  Росія | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | науковець | |||
| Alma mater | Луганський національний аграрний університет | |||
| Галузь | сільське господарство | |||
| Заклад | Північно-Західний центр наукового забезпечення Донського зонального НДІ сільського господарства | |||
| Вчене звання |
академік Національна академія аграрних наук України академік АН СРСР | |||
| Науковий ступінь | доктор сільськогосподарських наук | |||
| Відомий завдяки: | селекція озимої і ярої пшениці | |||
| Нагороди |
| |||
Анатолій Іванович Грабовець (27 серпня 1939, Луганськ — 25 липня 2023) — український і російський вчений-рослинник, фахівець з селекції і насінництва польових культур. Член-кореспондент РАН (2014 року), РАСГН (2005), академік Національної академії аграрних наук України (2009), доктор сільськогосподарських наук (1995). Заслужений агроном РРФСР (1981).
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив агрономічний факультет Луганського сільськогосподарського інституту (1961), в 1964—67 рр. — аспірант кафедри селекції і захисту рослин там же. Трудову діяльність розпочав старшим агрономом-насіннєзнавцем радгоспу «Лисичанський» Лисичанського району Луганської області. Протягом 1962—1964 рр. очолював перший відділок радгоспу «Переможець» Лутугинського району Луганської області.
Після закінчення аспірантури Луганського сільськогосподарського інституту в 1967 році почав працювати спочатку молодшим, а потім старшим науковим співробітником Північно-Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Донського зонального науково-дослідного інституту сільського господарства (Ростовська область, РФ). Пізніше очолює на станції лабораторію селекції озимої і ярої пшениці (1973—1979); в 1984—1987 роках — директор станції. Згодом очолює Північно-Західний центр наукового забезпечення того самого НДІ сільського господарства Російської академії сільськогосподарських наук.
Помер 25 липня 2023 на 84-му році життя після нетривалої хвороби[1]. Похований на цвинтарі селища Донська Нива Тарасівського району Ростовської області[2].
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
У 1971 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук на тему: «Посівні та урожайні якості насіння ярого ячменю за різних умов його вирощування». У 1995 р. в Науково-дослідному інституті сільського господарства центральних районів нечорноземної зони (Німчиновка, Московська область) захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук на тему: «Селекція озимої пшениці в умовах степу Середнього Дону».
Наукові розробки, нові сорти вченого істотно збагатили основні напрями в селекції, насінництві та рослинництві. Він зробив вагомий внесок у вивчення сучасних завдань і способів ведення селекції та науково обґрунтував теорію створення високоадаптивних сортів пшениці й тритикале, що поліпшило стабілізацію виробництва зерна і кормів у Росії та Україні. Під його керівництвом і за безпосередньої участі районовано 54 сорти озимої і ярої пшениці та виведено 27 сортів озимого тритикале.
Опублікував близько 300 наукових праць, у тому числі 7 книг, має 50 авторських свідоцтв, 15 патентів на винаходи. Свої знання і досвід передає студентам та фахівцям у Ростовському інституті перепідготовки кадрів агробізнесу, будучи професором прогресивних технологій у рослинництві. Член експертної ради ВАК Російської Федерації (1995—2000), голова секції із селекції тритикале Російської академії сільськогосподарських наук (з 1999 р.), член Міжнародної асоціації із тритикале (ІТА). У 2007 р. обрано іноземним членом УААН Відділення наукового забезпечення трансферу інновацій. Член-кореспондент Російської академії сільськогосподарських наук (2005).
Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]
У 1975—1979 рр. — депутат Туровєрово-Росошанської селищної ради Тарасовського району Ростовської області.[3]
Нагороди, звання[ред. | ред. код]
Заслужений агроном Російської Федерації (1981). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1976), Жовтневої Революції (1986), грамотою Президії Верховної Ради Російської Федерації (1981), орденом «Знак Пошани» (2005). У 2008 р. сорт Сєвєродонецька ювілейна в номінації «Краща пшениця Росії 2008 р.» був удостоєний диплома Гран-Прі Всеросійського виставкового центру, а А. І. Грабовець нагороджений знаком «Лауреат ВВЦ».
Також нагороджений орденом «За заслуги перед Ростовською областю» (2012)[4], дипломом якості і золотою медаллю Європейської науково-промислової палати[5]. Почесний громадянин Тарасівського району Ростовської області (2000).
Родина, батьки[ред. | ред. код]
Анатолій Іванович був старшим сином Івана та Ольги Грабовець. Мати – донська козачка зі станиці Митякинської у Тарасовському районі, а батько був родом з-під Чернігова[6]. Його батько, Іван Павлович Грабовець походить з родини Павла Андрійовича Грабовця (1894—1971) та Ксенії Єфімовни Мальованої (1897—1975) що переїхали до Луганська наприкінці 1920-х років з села Піддубнівка Прилуцького району Чернігівської області (раніше — с. Піддубівка Малодівицької волості Прилуцького повіту Полтавської губернії), рятуючись від розкуркулення під час розпочатої радянською владою колективізації[7]. Саме діду — освіченому селянинові, який ще сто років тому привозив із міста до рідного села нові сорти пшениці, за словами вченого, він завдячує талантом селекціонера[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ НЕКРОЛОГ 25 июля 2023 года после непродолжительной болезни на 84 году ушел из жизни ГРАБОВЕЦ АНАТОЛИЙ ИВАНОВИЧ. web.archive.org. 27 липня 2023. Архів оригіналу за 27 липня 2023. Процитовано 15 серпня 2023.
- ↑ Преосвященнейший епископ Симон совершил отпевание известного ученого-селекционера, почетного гражданина Ростовской области Анатолия Ивановича Грабовец | Шахтинская епархия | Донская митрополия. shahteparh.ru. Процитовано 15 серпня 2023.
- ↑ Національна академія аграрних наук України: ГРАБОВЕЦЬ Анатолій Іванович. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
- ↑ Администрация Аксайского района. Официальный сайт. Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 31 березня 2019.
- ↑ Европейская научно-промышленная палата: Передовые ученые РФ. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 31 березня 2019.
- ↑ а б Ученый-легенда: донской селекционер Анатолий Грабовец отметил 80-летие. dontr.ru (рос.). Процитовано 15 серпня 2023.
- ↑ Генеалогический форум ВГД: Грабовець, Малеванные, Шеремет с Прилуцкого полка. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Биографическая энциклопедия РАСХН, ВАСХНИЛ [Архівовано 18 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Вузы России: Сельское хозяйство. Сельскохозяйственные науки [Архівовано 25 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Северо-Донецкая сельскохозяйственная опытная станция Донского зонального НИИСХ PACXH [Архівовано 10 квітня 2018 у Wayback Machine.]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- Народились 27 серпня
- Народились 1939
- Померли 25 липня
- Померли 2023
- Доктори сільськогосподарських наук
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Випускники Луганського національного аграрного університету
- Селекціонери XX століття
- Селекціонери XXI століття