Графіті Алексамена
Графіті Алексаме́на (також відоме як богоху́льне графіті[1]) — це фрагмент давньоримського графіті, видряпаного на штукатурці на стіні кімнати біля Палатинського пагорба в Римі, Італія. Можливо, найдавніше зображення розп'яття Ісуса Христа, причому виконане язичниками як пародія. Зображає чоловіка, що поклоняється розіп'ятій на хресті фігурі з головою осла. Підпис грецькою мовою може трактуватися як «Алексамен поклоняється [своєму] богу». Зображення зберігається в Палатинському музеї.
Композиція[ред. | ред. код]
Графіті грубо зображає дві постаті. Перша — чоловік, що стоїть, піднявши зігнуту в лікті руку. Друга — людина з головою осла, розіп'ята на хресті, повернена спиною до глядачів. Постать має короткий одяг без рукавів. Над нею зображено грецький іпсилон (Y). Підпис грецькою мовою в чотири рядки повідомляє: «Алексамен поклоняється [своєму] богу»[2] (ΑΛΕΞΑΜΕΝΟΣ ΧΕΒΕΤΕ ΘΕΟΝ)[3].
Історія[ред. | ред. код]
Дата створення графіті відома лише приблизно. Це період від кінця I до кінця III ст. н. е.[4] Імовірно, його виконала людина, що жила чи працювала в будинку, де воно розташоване. Неясно хто такий Алексамен, згаданий у написі; можливо це таємний християнин, якого автор графіті хотів викрити чи висміяти. Тоді можливо, що обоє служили при імператорському дворі[2]. В іншій кімнаті того ж будинку є графіті «Алексамен вірний», що може бути відповіддю самого Алексамена[5].
Графіті виявлене в 1857 році, коли на Палатинському пагорбі було розкопано будівлю під назвою Domus Gelotiana. Імператор Калігула придбав її, щоб зробити частиною імператорського палацу, що після смерті Калігули став використовуватися для навчання імператорських пажів. Пізніше вулиця, на якій стояла будівля, була відгороджена стіною та слугувала фундаментом для наступних споруд, і таким чином зображення лишалася закритим упродовж століть[6].
Інтерпретації[ред. | ред. код]
Зазвичай цей напис сприймається як глузливе зображення християнина під час богослужіння. У той час язичники висміювали християн за те, що вони вшановують розіп'яту особу, адже розп'яття вважалося ганебною смертю, якої гідні найгірші злочинці[7]. На графіті показано нетиповий хрест: він низький і має широку підставку для ніг. Утім, це можуть бути і своєрідні колодки. Серед християн зображення розп'яття було рідкісним до VI ст.[8]
Імовірно, зображення пов'язане з повір'ям нібито євреї та християни поклонялися Богу в образі осла, як це стверджував Апіон (30-20 рр. до н. е. — бл. 45-48 рр. н. е.)[9]. Ориген повідомляє у своєму трактаті «Contra Celsum», що язичницький філософ Цельс приписував таке поклоніння євреям і християнам[10]. Тертуліан повідомляв, що християн разом з євреями звинувачували в поклонінні божеству з ослиною головою. Він також згадує єврея-відступника, який носив Карфагеном карикатуру на християнина з ослячими вухами та копитами[11][12].
За іншими інтерпретаціями фігура на хресті — не Ісус Христос, а єгипетський Анубіс[13] або Сет. При цьому на графіті може бути не суто єгипетський бог, а його образ, використовуваний гностичними сектами, що ототожнювали Сета з Христом[14].
Іноді графіті розглядається як доказ того, що вже в часи його створення християни вшановували зображення розп'яття[15].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jones, Tom Devonshire; Murray, Linda; Murray, Peter (26 вересня 2013). The Oxford Dictionary of Christian Art and Architecture (англ.). OUP Oxford. с. 138. ISBN 978-0-19-968027-6.
- ↑ а б Fowler, Kimberley (29 січня 2017). Alexamenos Graffito. www.judaism-and-rome.org (англ.). Процитовано 17 квітня 2023.
- ↑ Adams, Dunstan (1998). What is Prayer? (англ.). Gracewing Publishing. с. 47. ISBN 978-0-85244-502-0.
- ↑ Schwarz, Hans (1998). Christology. Grand Rapids, Mich.: W.B. Eerdmans Pub. с. 207. ISBN 0-8028-4463-4. OCLC 39458898.
- ↑ Tschen-Emmons, James B. (30 вересня 2014). Artifacts from Ancient Rome (англ.). ABC-CLIO. с. 16. ISBN 978-1-61069-620-3.
- ↑ Cutts, Edward Lewes ([2004?]). History of early Christian art. [Whitefish, MT]: Kessinger Pub. ISBN 0-7661-8721-7. OCLC 56840082.
- ↑ Wright, N. T. (1997). What Saint Paul really said : was Paul of Tarsus the real founder of Christianity?. Grand Rapids, Mich.: W.B. Eerdmans Pub. с. 46. ISBN 0-8028-4445-6. OCLC 36675961.
- ↑ Alexamenos and pagan perceptions of Christians. penelope.uchicago.edu. Процитовано 17 квітня 2023.
- ↑ Josephus: Against Apion II. penelope.uchicago.edu. Процитовано 17 квітня 2023.
- ↑ CHURCH FATHERS: Contra Celsum, Book VII (Origen). www.newadvent.org. Процитовано 17 квітня 2023.
- ↑ Tertullian : T.H. BINDLEY, The Apology of Tertullian (1890). www.tertullian.org. Процитовано 17 квітня 2023.
- ↑ Tertullian: Apologeticum (ed. Becker). www.tertullian.org. Процитовано 17 квітня 2023.
- ↑ McLean, Bradley Hudson (2002). An Introduction to Greek Epigraphy of the Hellenistic and Roman Periods from Alexander the Great Down to the Reign of Constantine (323 B.C.-A.D. 337) (англ.). University of Michigan Press. с. 208. ISBN 978-0-472-11238-8.
- ↑ CATHOLIC ENCYCLOPEDIA: The Ass (In Caricature of Christians). www.newadvent.org. Процитовано 17 квітня 2023.
- ↑ Probably the Earliest Surviving Image of the Crucifixion: An Anti-Christian Graffito : History of Information. www.historyofinformation.com. Процитовано 17 квітня 2023.