Гресь Ярослава Олегівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярослава Олегівна Гресь
Народилася 8 грудня 1982(1982-12-08) (41 рік)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Національність українка
Місце проживання Київ, Україна
Діяльність бізнесвумен, журналістка
Alma mater Київський міжнародний університет
Батько Гресь Олег Іванович
Мати Гресь Юлія Михайлівна
У шлюбі з Федорів Андрій Володимирович
Сайт facebook.com/yaroslava.gres
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гресь.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Федорів.

Ярослáва Олéгівна Гресь (нар. 8 грудня 1982, Київ) — українська громадська діячка, піарниця, маркетологиня, журналістка та блогерка. Керівниця проєкту[1] «Парк корупції» Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні. Організатор проєкту Музей новин в Україні[2]. Співзасновниця піар-агенції Gres Todorchuk. Була наймолодшим у світі редактором журналу про зірок HELLO[3] (Україна). Входить у ТОП-100 блогерів України[4]. У 2018 році увійшла у рейтинг «100 найвпливовіших жінок України»[5] за версією журналу Фокус, координаторка платформи UNITED24.[6]

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 8 грудня 1982 року в Києві. Середню освіту здобула у столичній гімназії № 117 імені Лесі Українки. Закінчила спеціальність «журналістика» Київського міжнародного університету. Виросла в журналістській сім'ї: дідусь по батьковій лінії Іван Григорович Гресь[7] є відомим українським журналістом, володарем престижної нагороди «Золоте перо». Професійну кар'єру розпочала в 17 років у журналі «Екран тижня». Була дописувачем газети «Бізнес», «Галицькі контракти», журналів MAX, Cosmopolitan, ELLE, Vogue. Протягом 5 років працювала в журналі «Телегід», де пройшла шлях від позаштатного журналіста до головного редактора. У 2007 отримала пост головного редактора в найстаршому у світі журналі про зірок HELLO[3] (Україна). Очолювала журнал до 2009 року. За півтора року роботи у виданні здійснила серію масштабних фотопроєктів, серед яких «Зірки сміються»[8], що залишається найбільшим в Україні. В 2010 році заснувала агенцію Agentstvo разом з братом Олександром Тодорчуком, яка займалась проєктами у сфері культури, моди, мистецтва та шоу-бізнесу. Серед проєктів того часу: гастролі Cirque du Soleil[9] в Україні та перший міжнародний фестиваль сучасної скульптури[10] культурний проєкт України Kyiv Sculpture Project.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Команда Gres Todorchuk PR в Національному художньому музеї України

Після подій Євромайдану, агенція змінила назву на Gres Todorchuk PR та зосередилася лише на реалізації культурних, освітніх та соціальних ініціатив. З того часу компанія реалізувала більше 40 проєктів. Серед найбільших проєктів агенції: «Музей новин»[11], фотопроєкт «Щирі», присвячений українському костюму (зібрані 200 000 гривень пішли на потреби Волонтерської сотні[12]), «#тіщовражають»[13], «#дякуютато»[14], #EUROMAIDAN — History in the Making[15], проєкти для Ґете-Інституту, Польського інституту та інші. Активно займається благодійністю, розвиває філантропічні місії родин, ініціювала понад 30 благодійних акцій. Ярослава Гресь організувала акцію #21деньбезнарікань[16], прочитавши про теорію американця Вільяма Бовена. Теорія пропонує прожити 21 день без скарг, критики чи пліток. При цьому, необхідно носити на руці бузковий браслет з написом «Світ без скарг». В разі недотримання умов, учасник вдягає браслет на іншу руку та знову починає відлік днів. Метою акції було не просто протриматись 21 день без нарікань, а навчитися жити без них після закінчення трьох тижнів[17]. До ініціативи долучилися понад 2000 людей з різних країн світу.

У березні 2021 року Ярослава Гресь увійшла до чільної п'ятірки найвидатніших українок сучасності за результатами опитування глядацької аудиторії телеканалу «Дім»[18].

У квітні 2022 року долучилась до United24 як координаторка платформи[6].

Проєкти Gres Todorchuk[ред. | ред. код]

«Парк корупції»[ред. | ред. код]

«Парк корупції» — перший в Україні інтерактивний проєкт[19], покликаний привернути увагу широкої аудиторії до проблеми корупції та у форматі edutainment (від education — освіта та entertainment — розвага) розповісти про корупцію як явище, її історію та успішні кейси її подолання. Проєкт працював у Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України 1-30 червня 2018 року[20] та складався з 9 надувних шатрів площею 700 м², які розповідали про те, як працює топ-корупція в Україні, чим живуть корупціонери, як і хто протидіє топ-корупції і як її подолати.

«Щирі»[ред. | ред. код]

«Щирі» — зірковий фотопроєкт, присвячений українському національному вбранню та його популяризації. Усі кошти від реалізації проєкту (близько 610 тисяч гривень[21]) було передано на благодійність — Київському військовому шпиталю для лікування поранених на фронті бійців, «Волонтерській сотні» Українського католицького університету, а також на культурні проєкти, зокрема Музею народної творчості Михайла Струтинського[22], Новоайдарському краєзнавчому музею[23] та Національному центру народної культури «Музей Івана Гончара». У проєкті взяли участь такі відомі в Україні діячі мистецтва, як Ада Роговцева[24], Джамала, Тіна Кароль[25], Наталя Жижченко, Дмитро Шуров, Ганна Різатдінова, Ольга Фреймут та інші[26].

Окрім України, виставки світлин, створених в рамках проєкту, було відриті у польській Варшаві[27] та чеським містах Прага[28] та Хрудім[29].

«Музей новин»[ред. | ред. код]

Ярослава Гресь веде екскурсію у Музеї новин

Один із найбільш відвідуваних виставкових проєктів[30] в історії України, який відвідало понад 100 000 людей за 3 тижні роботи[31]. Музей новин отримав нагороди на міжнародних преміях European Excellence Awards[32] та PromaxBDA Awards[33], українській Effie Awards[34] та увійшов до шорт-листа Shorty Social Good Awards[35]. Проєкт проходив у «Мистецькому арсеналі» з 3 до 26 березня 2017 року. Присвячений 20-річчю роботи «Телевізійної служби новин» каналу «1+1». Кожна зала розповідала відвідувачам про головні новини України за 26 років незалежності, знайомила із механікою телевиробництва, розповідала про ролі журналіста, оператора, ведучого та інших учасників виробництва новин, а також демонструвала вплив новин на суспільство і окремих людей. Серед експонатів «Музею новин» — унікальні артефакти, більшість з яких раніше ніколи не виставлялись: легендарний прапор Чорновола, чернетка Акта проголошення незалежності України, космічний «Кобзар» Леоніда Каденюка[36], тріумфальні статуетки з «Євробачення» Джамали та Руслани, чемпіонський пояс WBC Віталія Кличка, турбіна літака-рекордсмена Ан-225 «Мрія»[37] та інші.

«Ми залучаємо на події масового глядача та підвищуємо рівень його освіченості. Звертаємось до широкої аудиторії, змішуючи найпростіші зрозумілі повідомлення з важливими проєкту смислами — ідеєю, історією».

#дякуютато[ред. | ред. код]

Проєкт #дякуютато підняв тему відповідального батьківства та закликав чоловіків змінити ставлення до ролі батька у вихованні дітей. У соціальних мережах стартував флешмоб[38]: користувачі публікували історії про своїх тат. За 48 годин вийшло більше 500 публікацій[39], серед яких Анни Завальської та Олени Шоптенко. Також була організована «Конференція справжніх татусів»[40], учасники якої обговорювали тему відповідального батьківства та роль чоловіка у вихованні дітей, ділились досвідом та визначили правила сучасного батька. Серед учасників конференції були телеведучий Андрій Шабанов, маркетолог Андрій Федорів, ресторатор Дмитро Борисов, генеральний продюсер Ukrainian Fashion Week Володимир Нечипорук та інші. Проєкт отримав гран-прі[41] 10-го Національного фестивалю соціальної реклами.

Велике грузинське застілля[ред. | ред. код]

Метою гастрономічного фестивалю «Велике грузинське застілля з Borjomi» було відтворити на території Ботанічного саду ім. Гришко в Києві 12 регіонів однієї з найколоритніших країн світу — Грузії, а також розвиток та зміцнення міжкультурних відносин[42]. За два дні фестиваль зібрав більше 45 тисяч відвідувачів[43] і став одним з наймасовіших гастрономічних подій в історії України.

Сила підпису[ред. | ред. код]

Квест-музей «Сила підпису» — експозиція, що поєднала гру та урок історії. Проект створено агенцією Gres Todorchuk до 15-річчя юридичної фірми Sayenko Kharenko[44]. Квест-музей працював з 28 листопада по 29 грудня 2019 року[45] в галереї мистецтв «Лавра».

Основною ідеєю «Сили підпису» стала демонстрація того, як один підпис здатен змінити життя людей, держав та всього світу в цілому. В рамках гри відвідувачі мали розгадати, ким були люди, що поставили підпис під ключовими документами в історії світу та України, а також дізнатися, як склалася їхня доля. В цілому «Сила підпису» складалася з 4 квестових зони: «Світ», «Україна», «Людина» та «Цифра»[46]. Окрім того, в експозиції були представлені оригінали численних історичних документів, а також реконструйовані подій 7-8 грудня 1991 року, коли було підписано Біловезьку угоду та поставлено крапку в історії Радянського Союзу. На виставці було представлено низку унікальних експонатів, серед яких печатка Центральної Ради та Четвертий універсал, роботи Енді Воргола та Сальвадора Далі, автографи Мерілін Монро та Альберта Ейнштейна[47].

Ukraine WOW[ред. | ред. код]

Ukraine WOW — інтерактивна виставка, створена агенцією Gres Todorchuk для «Укрзалізниці» з нагоди відкриття нового виставкового простору на Центральному залізничному вокзалі Києва. Проходила з 14 листопада 2019 року по 12 березня 2020 року. Ukraine WOW стала наймасштабнішим виставковим проєктом України — за чотири місяці його відвідали понад 333 тисячі людей, що дозволило виставці увійти до Національного реєстру рекордів України.

Чорнобиль. Подорож[ред. | ред. код]

Проєкт «Чорнобиль. Подорож», присвячений одній з найбільших техногенних катастроф у світі, було створено Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України разом із Державним агентством України з управління зоною відчуження та Міністерством культури та інформаційної політики[48]. Ініціатива створення належала Офісу президента України, розробкою загальної концепції та проєкту в цілому займалася агенція Gres Todorchuk. 26 квітня 2021 року відбулося попереднє відкриття виставки для генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі, президента України Володимира Зеленського та преси[49].

Мультимедійна виставка «Чорнобиль. Подорож», що тривала з 5 травня по 15 липня 2021 року, складалася з сімох смислових блоків, де було представлено архівні світлини, відеоматеріали та роботи світових митців (зокрема видатної української художниці Марії Примаченко), присвячені Чорнобилю. Відвідувачі могли потрапити до Чорнобиля й дослідити його завдяки технологіям віртуальної реальності, дізнатися історії очевидців аварії та людей, чиї долі пов'язані з катастрофою, а також записати свої спогади та переживання у відео- або аудіоформаті. Місцем проведення виставки було обрано павільйон № 1 Національного експоцентру України[50].

Родина[ред. | ред. код]

Батько — Гресь Олег Іванович, журналіст.

Мати — Гресь Юлія Михайлівна, педагог.

Брат — Тодорчук Олександр Валерійович, співзасновник Gres Todorchuk PR, громадський діяч.

Чоловік — Федорів Андрій Володимирович[51], маркетолог, засновник міжнародної маркетингової компанії FEDORIV.

Після одруження у 2015 році Ярослава взяла прізвище чоловіка.

Дочки — Ярина, Катерина, Іванна.

Син — Лука.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гресь Ярослава Олегівна

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ярослава Гресь: «Проєкт присвячений корупції як явищу і боротьбі з нею». Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  2. ↑ Онлайн-конференция с организаторами Музея новостей в Киеве. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 10 жовтня 2017.
  3. ↑ а б Новое время: блог Ярославы Гресь «История одного платья». Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  4. ↑ а б ICTV: ТОП-100 блогерів України. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 16 червня 2019.
  5. ↑ Первые среди равных. 100 самых влиятельных женщин Украины - ФОКУС. ФОКУС. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 26 жовтня 2018.
  6. ↑ а б Лачен про побачення та російську музику, Ярослава Гресь про United24 та амбассадорів | 20:23 #1 (укр.), процитовано 18 травня 2023
  7. ↑ Гресь Іван Григорович в архіві на static.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  8. ↑ Open People: Ярослава Гресь (Agentstvo). Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  9. ↑ ТСН: Вперше в Україні виступить всесвітньовідомий цирк Cirque du Soleil. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  10. ↑ Kyiv Sculpture Project: Авторы — о своих работах. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
  11. ↑ Детектор медіа: «1+1» открыл свой Музей новостей (ФОТО). Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  12. ↑ Укрінформ: Ада Роговцева приєдналась до проєкту «Щирі». Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  13. ↑ Телекритика: Ярослава Гресь — о создании «Музея новостей», работе в HELLO! и других проєктах в журналистике и культуре. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  14. ↑ ELLE: Флешмоб #дякуютато набирає обертів. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  15. ↑ Vogue: В издательстве «Основы» выходит книга #EUROMAIDAN — History In The Making. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  16. ↑ Дайте жалобную фигу: браслеты «21 день без нарікань» завоевывают киевлян. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  17. ↑ Gloss: Жизнь без нытья или как прожить 21 день без жалоб и истерик. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  18. ↑ Глядачі телеканалу «Дом» визначили найвидатнішу українку сучасності (укр.) . Офіційний сайт телеканалу «Дім». Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
  19. ↑ Перший в Україні Парк корупції. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  20. ↑ Парк корупції 1-30.06. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  21. ↑ Фотовиставка у Празі розповідає про український костюм. «Укрінформ». Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  22. ↑ Українські зірки допомагають косівському Музею народної творчості Михайла Струтинського. «Галицький кореспондент». Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  23. ↑ В Польщі презентують фотовиставку українських національних костюмів. «Укрінформ». Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  24. ↑ WoMo: Фотопроєкт: «Щирі». Второе издание. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  25. ↑ Модні витоки: Тіна Кароль приміряла національний український весільний костюм. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
  26. ↑ «Щирі. Спадщина»: календар українських костюмів. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
  27. ↑ Відкриття виставки «Щирі-2017». «Наш вибір». Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
  28. ↑ У Чехії триває фотовиставка українського національного вбрання «Щирі». «Укрінформ». Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
  29. ↑ У чеському Хрудімі відкриється фотовиставка українських національних костюмів «Щирі». «Укрінформ». Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
  30. ↑ Музей новин відвідали 100 тисяч осіб, — креативний директор
  31. ↑ Черги довжиною у три тижні: Музей новин відвідали близько 100 тисяч людей. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
  32. ↑ Переможці європейської премії European Excellence Awards 2017. European Excellence. Процитовано 19 березня 2018.[недоступне посилання з червня 2019]
  33. ↑ 1+1 другий рік поспіль здобув золото PromaxBDA Europe Awards. 1plus1.ua. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.
  34. ↑ Переможці української премії Effie Awards 2017. Effie.org.ua. Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 19 березня 2018.
  35. ↑ Here Are the Finalists for the Second-Annual Shorty Social Good Awards. Adweek. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.
  36. ↑ 10 залів «Музею новин», які обов'язково потрібно відвідати. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
  37. ↑ ТСН: 10 причин відвідати Музей новин. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  38. ↑ Флешмоб #дякуютато: знаменитые украинцы благодарят своих отцов. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
  39. ↑ Флешмоб #дякуютато: Украинцы благодарят своих отцов. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  40. ↑ 10 правил справжнього тата від українських чоловіків. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  41. ↑ Переможці 10-го національного фестивалю соціальної реклами. Архів оригіналу за 23 листопада 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  42. ↑ Комсомольська правда: Большое грузинское застолье: что, где, когда?. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  43. ↑ Tochka.net: В ботсаду собрали 46 тысяч поклонников грузинской кухни. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  44. ↑ Квест-музей «Сила підпису»: як один розчерк здатен змінити долю людини, а інколи — цілого світу (укр.) . «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
  45. ↑ Квест-музей «Сила підпису» продовжено до 29 грудня! (укр.) . «Facebook». Процитовано 31 грудня 2019.
  46. ↑ Унікальні експонати та захоплюючий квест: у Києві відкрився незвичайний музей (фото) (укр.) . «Главком». Архів оригіналу за 29 листопада 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
  47. ↑ У Києві з'явився новий музей — «Сила підпису» (укр.) . «Погляд». Архів оригіналу за 1 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
  48. ↑ Мультимедійна виставка «Чорнобиль. Подорож» (укр.) . Офіційний сайт ВДНГ. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
  49. ↑ Володимир Зеленський відвідав мультимедійну виставку «Чорнобиль. Подорож», присвячену 35-й річниці аварії на ЧАЕС (укр.) . «Офіс президента України». Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
  50. ↑ Виставку «Чорнобиль. Подорож» відкрили на ВДНГ. Чому її не варто пропустити (укр.) . «The Village». Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
  51. ↑ JetSetter: Андрей Федорив и Ярослава Гресь помолвились. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  52. ↑ Ярослава Гресь: «Ми просто не знали, що так не можна». Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю
Відеоінтерв'ю
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гресь_Ярослава_Олегівна&oldid=41909051