Грицьки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Грицьки
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Громада Дубровицька міська громада
Облікова картка с Грицьки 
Основні дані
Засноване 1520[2]
Населення 188 (01.01.2011)[1]
Площа 0,5 км²[2]
Густота населення 448[2] осіб/км²
Поштовий індекс 34152[2]
Телефонний код +380 3658[2]
Географічні дані
Географічні координати 51°31′28″ пн. ш. 26°24′48″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
159[джерело?] м
Водойми річка Безіменна[джерело?]
Місцева влада
Адреса ради 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16
Карта
Грицьки. Карта розташування: Україна
Грицьки
Грицьки
Грицьки. Карта розташування: Рівненська область
Грицьки
Грицьки
Мапа
Мапа

CMNS: Грицьки у Вікісховищі

Грицьки́ — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] До 2020 підпорядковувалосяя Нивецькій сільській раді.[2] центром якої було село Нивецьк.[2] Населення становить 188 осіб (2011).[1]

Назва[ред. | ред. код]

Польською мовою згадується як Hrycki,[3] російською — як Грицки.[4]

Географія[ред. | ред. код]

Площа села — 0,5 км².[2] Селом протікає річка Безіменна.[джерело?] Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «катастрофічна».[5]

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[6] Опадів 607 мм на рік.[6] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[6] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 87 мм.[6] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм.[6] Пересічна температура січня — -5,5 °C, липня — 18,6 °C.[6] Річна амплітуда температур становить 24,1 °C.[6]

Клімат Грицьків
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,5 −1,3 3,3 12,3 19,2 22,9 23,9 23,1 18,3 11,8 4,8 0,0 11,3
Середня температура, °C −5,5 −4,5 −0,3 7,4 13,7 17,5 18,6 17,6 13,3 7,8 2,3 −2,6 7,1
Середній мінімум, °C −8,5 −7,7 −3,9 2,6 8,2 12,1 13,3 12,2 8,3 3,8 −0,2 −5,1 2,9
Норма опадів, мм 36 30 28 41 57 87 81 64 57 44 41 41 607
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія[ред. | ред. код]

Грицьки на мапах
Село Грицьки[ком. 1] на російській спеціальній мапі Шуберта 1826—1840 років (рос. дореф.)
Грицьки[ком. 2] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
Грицьки[ком. 3] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Село вперше згадується 1520 року.[2] До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[4] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[7][8]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[9] У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[3] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[10] У 1936 році входило до однойменної громади.[11]

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби у лавах УПА та ОУН,[12] на території села діяла боївка СБ «Стіжка» (УПА).[13][14] За даними українського націоналістичного підпілля у грудні 1943 року більшовицька банда пограбувала Грицьки та закатувала 5 осіб (серед жертв — інформатор УПА).[15] Загалом встановлено 52 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 21 загинуло, 30 було репресовано.[16]

У 1947 році село Грицьки підпорядковувалося Грицьківській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[17]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[18] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 4][20] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,51 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 4,8 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,85 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 123 мбер, з якої: зовнішнього — 20 мбер, загальна від радіонуклідів — 105 мбер (з них Cs — 122 мбер).[21]

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[22]

Населення[ред. | ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1859[23] 50
1906[4] 357 +614.0%
1921[3] 354 −0.8%
1989[24] 303 −14.4%
1993[21] 248 −18.2%
2001[25] 224 −9.7%
2011[1] 188 −16.1%
2017[26] 208 +10.6%
Динаміка населення

Станом на 1859 рік, у власницькому селі Грицьки налічувалося 11 дворів та 50 жителів (27 чоловіків і 23 жінок), усі православні[23]. Станом на 1906 рік у селі було 54 двори та мешкало 357 осіб.[4]

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 59 будинків та 354 мешканці, з них: 171 чоловік та 183 жінки; 336 православних, 12 римо-католиків та 6 юдеїв; 334 українці (русини), 12 поляків, 6 євреїв та 2 білоруси.[3] Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 303 особи, з яких 146 чоловіків та 157 жінок.[24] На кінець 1993 року в селі мешкало 248 жителів, з них 45 — дітей.[21]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 224 особи.[25] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[27] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 188 осіб.[1] Густота населення — 448 особи/км².[2]

Вікова і статева структура[ред. | ред. код]

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[28]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 10 12 22
18-39 16 14 30
40-59 18 20 38
60+ 38 60 98
Разом 82 106 188

Соціально-економічні показники[ред. | ред. код]

Працездатність (станом на 2011 рік)[29]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 188
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
56 29 36 18 92 47 34 17 68 35 102 52
Зайнятість (станом на 2011 рік)[30]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 188
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
0 0 0 0 0 0 1 17 0 0 1 17
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[31]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
183 28 104 - - 12 2 1 1 2 7 - 3 -

Політика[ред. | ред. код]

Органи влади[ред. | ред. код]

До 2020 місцеві органи влади до 2020 були представлені Нивецькою сільською радою.[2]

Вибори[ред. | ред. код]

Село входить до виборчого округу № 155.[32] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 162 особи.[1]

Культура[ред. | ред. код]

У селі працює Грицьківський сільський клуб на 100 місць.[33]

Релігія[ред. | ред. код]

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела
Релігійна громада Помісної церкви ХВЄ П'ятидесятники ХВЄ 8 жовтня 2002 16 Молитовний будинок [34]
     — протестантські.

У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Успіння Богородиці села Залішани Ровенського повіту,[35] а у 1840-х та другій половині XIX століття — до православної парафії церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Залішани Домбровицької волості.[36]

Примітки[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. рос. [деревня] Грицки, до 20 дворів.
  2. рос. Грицки, 23 дворів.
  3. нім. Gritzki, 23 дворів.
  4. «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[19]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. а б в г д е ж и к л м н с Грицьки // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 59. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. (пол.)
  4. а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 193. (рос.)
  5. Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  6. а б в г д е ж Hrytsky climate: Average Temperature, weather by month, Hrytsky weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  7. ІАУ, 1980, с. 55.
  8. Ukrainia [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
  9. ІАУ, 1980, с. 57.
  10. Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання] (пол.)
  11. Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
  12. Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
  13. Реабілітовані історією. Рівненська область. — Рівне : ВАТ "Рівненська друкарня", 2009. — Т. 2. — С. 266. — ISBN 978-966-403-054-7.
  14. Антонюк Я. М. Діяльність служби безпеки ОУН (б) на території Волині та Західного Полісся (1946–1951 рр.). — Луцьк : Ключі, 2013. — С. 241.
  15. Літопис УПА, 2007, с. 422—423.
  16. Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 101. — ISBN 978-966-8424-79-3.
  17. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
  18. Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  19. Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  20. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  21. а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  22. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
  23. а б Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 650. (рос. дореф.)
  24. а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  25. а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  26. КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  27. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  28. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  29. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  30. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  31. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  32. Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
  33. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
  34. Паспорт Дубровицького району, 2011.
  35. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65. Архівовано з джерела 18 червня 2018
  36. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 429.

Книги[ред. | ред. код]

  • Літопис УПА / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництво «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — 849 с.

Офіційні дані та нормативно-правові акти[ред. | ред. код]

Мапи[ред. | ред. код]

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грицьки