Громека Іполит Степанович
| Громека Іполит Степанович | |
|---|---|
| Народився |
27 січня (8 лютого) 1851[1] Бердичів, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер |
13 (25) жовтня 1889[1] (38 років) Кутаїсі, Грузинська РСР, СРСР |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | fluid dynamicist, mechanician |
| Alma mater | фізико-математичний факультет Московського університетуd |
| Галузь | капілярний ефект |
| Заклад |
Імператорський Казанський університет Казанський державний університет |
| Аспіранти, докторанти | Aleksandr Kotelnikovd |
| Рід | Gromekad |
| Батько | Степан Громека[2] |
| Брати, сестри |
Mikhail Stepanovich Gromekad Афанасія Громека |
Іполит Громе́ка (8 лютого 1851, Бердичів — 26 жовтня 1889, Кутаїсі) — математик, професор Казанського університету. Нащадок українських аристократів гербу Абданк. Дав оригінальний виклад теорії капілярних явищ.
Біографія[ред. | ред. код]
Син відомого свого часу публіциста, а згодом чиновника Степана Громеки. Закінчив із золотою медаллю Седлецьку гімназію. У 1869 вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету Московського університету.
У травні 1879 у Казані помер П. Котельников — Перший професор з механіка Казанського університету; після цього Громека, навіть не будучи ще магістром, подав клопотання на вакансію, що з'явилася на кафедрі. Завдяки приємним рекомендаціям професорів Московського університету це клопотання було прийняте.
У жовтні 1879 Громека стає магістром прикладної математики, а в грудні — доцентом Казанського університету. У квітні 1882 Громека був обраний ординарним професором і у травні обійняв посаду ординарного професора кафедри аналітичної механіки. У листопаді 1881 Громека стає доктором прикладної математики і тоді ж екстраординарним професором з цієї дисципліни.
Взимку 1888–1889, впавши з саней на полюванні, отримав сильний забій у груди; саркома, що утворилася на місці забитого місця, і стала причиною смерті вченого. Помер він у Кутаїсі — незабаром після приїзду туди на лікування кліматом.
Наукові досягнення[ред. | ред. код]
Усі праці Іполита Громеки припадають на одне десятиліття.
Іменем Громеки названо рівняння Громеки — Лемба, що описує перебіг ідеальної рідини.
Спеціальний клас перебігів суцільного середовища, в якому вектор вихору пропорційний швидкості, називається перебігом Громеки — Бельтрамі[3].
Публікації[ред. | ред. код]
- Громека И. С. . Очерк теории капиллярных явлений. Теория поверхностного сцепления жидкости (магистерская диссертация) // Математический сборник. — М., 1879. — Т. IX, № 3 (9 травня). — С. 435—500.
- Громека И. С. . [1] — М. : Изд-во АН СССР, 1952. — 296 с. Архівовано з джерела 27 грудня 2021
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://www.mdpi.com/journal/fluids/special_issues/2F0OUY6A95
- ↑ Бобылёв Д. К. Громека, Ипполит Степанович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. IXа. — С. 760.
- ↑ Ярмицкий А. Г. Истечение закрученного потока жидкости через круговое отверстие в дне полубесконечного цилиндра (модификация одной задачи Слёзкина) // Изв. РАН. МЖГ. 2002. № 2. С. 90-96. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Клоков В. В. . Ипполит Степанович Громека: 1851—1889. — Казань : Изд-во Казанского ун-та, 2006. — 28 с. — ISBN 5-7464-1431-X.