Гуйва Олександр Пилипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гуйва Олександр Пилипович
Народився 22 листопада 1910(1910-11-22)
село Марківка, тепер Білопільського району Сумької області
Помер невідомо
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни II ступеня

Олександр Пилипович Гуйва (нар. 22 листопада 1910(19101122), село Марківка, тепер Білопільського району Сумької області — ?) — український радянський діяч, голова виконавчого комітету Запорізької обласної сільської ради депутатів трудящих (1963 р.). Депутат Верховної Ради УРСР 6-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у родині селянина-середняка. У 1927 році закінчив неповну середню (семирічну) школу і вступив до комсомолу. У 1927—1930 роках — учень агрономічного відділення Сумської сільськогосподарської профшколи, молодший агроном-полевод.

У червні — вересні 1930 року — агроном Сумської окружної меліораційної спілки.

У вересні 1930 — листопаді 1931 року — агроном колгоспу «Шлях до соціалізму» станиці Тульської Майкопського району Північнокавказького краю. У листопаді 1931 — серпні 1932 року — агроном-організатор Майкопської районної колгоспної спілки Північнокавказького краю.

У серпні 1932 — грудні 1939 року — старший агроном машинно-тракторної станції (МТС) станиці Дондуковської Гіагінського району Адигейської автономної області.

У грудні 1939 — серпні 1942 року — начальник Адигейського обласного земельного відділу Краснодарського краю.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У серпні 1942 — березні 1943 року — інструктор Адигейського підпільного обласного комітету ВКП(б) у партизанському загоні. Учасник німецько-радянської війни.

У березні 1943 — лютому 1945 року — начальник Адигейського обласного земельного відділу Краснодарського краю.

У лютому 1945 — листопаді 1947 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Адигейської обласної ради депутатів трудящих Краснодарського краю. Одночасно у лютому — листопаді 1947 року — слухач курсів з перепідготовки партійних та радянських працівників при ЦК ВКП(б) у Москві.

У листопаді 1947 — січні 1950 року — представник Ради у справах колгоспів при Раді Міністрів СРСР у Поліській області БРСР.

У січні 1950 — січні 1952 року — представник Ради у справах колгоспів при Раді Міністрів СРСР у Кам'янець-Подільській області.

У січні — жовтні 1952 року — представник Ради у справах колгоспів при Раді Міністрів СРСР у Полтавській області.

У жовтні 1952 — квітні 1953 року — представник Ради у справах колгоспів при Раді Міністрів СРСР у Запорізькій області.

У квітні — жовтні 1953 року — заступник завідувача сільськогосподарського відділу Запорізького обласного комітету КПУ.

У жовтні 1953 — квітні 1962 року — 1-й секретар Василівського районного комітету КПУ Запорізької області. У 1959 році закінчив заочне відділення Вищої партійної школи при ЦК КПРС у Москві.

У квітні 1962 — січні 1963 року — начальник Василівського територіального виробничого колгоспно-радгоспного управління Запорізької області.

21 січня — 12 жовтня 1963 року — голова виконавчого комітету Запорізької обласної сільської ради депутатів трудящих. Звільнений з посади через дружину, «яка скомпрометувала його, співучастю у крадійській групі з розкрадання державних коштів» і була засуджена на 13 років позбавлення волі.

У січні — липні 1964 року — начальник планового відділу Запорізького обласного сільського міжколгоспбуду.

У липні 1964 — січні 1971 року — директор винрадгоспу «Іванівський» у селі Іванівці Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області.

З січня 1971 року — на пенсії.

Родина[ред. | ред. код]

Син Борис (1932), дочка Неонела (1935).

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]