Гірко! 2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гірко! 2
рос. Горько! 2
Вид телефільм
Жанри трагікомедія
псевдодокументальний фільм
Режисер Жора Крижовніков
Продюсери Ілля Бурець
Дмитро Нелідов
Тимур Бекмамбетов
Сергій Свєтлаков
Сценаристи Олексей Казаков
Жора Крижовніков
У головних
ролях
Ян Цапник
Юлія Александрова
Олена Валюшкіна
Юлія Сулес
Василь Кортуков
Олександр Паль
Олександр Робак
Оператори Дмитро Грибанов
Кінокомпанія Базелевс
Lunapark
Тривалість 97 хв.
Мова російська
Країна Росія Росія
Рік 2014
Дата виходу 23 жовтня 2014
Кошторис 2,5 млн $
Касові збори 13 422 611 $
IMDb ID 4156700
Попередній «Гірко!» (2013)

«Гірко! 2» (рос. «Горько! 2») — продовження російського комедійного фільму «Гірко!», яке було випущено 2013 року режисером Жорою Крижовніковим і продюсерами Іллею Бурцем, Дмитром Нелідовим, Тимуром Бекмамбетовим і Сергієм Свєтлаковим. Світова прем'єра кінострічки відбулася 12 жовтня 2014 року на швейцарському кінофестивалі «KINO. Фильмы из России и не только»[1]. У російський прокат «Гірко! 2» вийшов 23 жовтня 2014 року.

Фільм є найприбутковішим російським фільмом 2014 року (проте, порівнюючи з першою частиною, касові збори виявилися на 32 % менше)[2].

Синопсис[ред. | ред. код]

На відміну від першого, у другому фільмі розгортаються навколо похорону. Щоб не сплачувати борги, Борис Іванович інсценує свою смерть. Для достовірності він змушує рідних влаштувати поминки[3]. Проте несподівано приїжджає Вітька Каравай — товариш по службі Бориса Івановича, який завойовує увагу всієї родини.

У ролях[ред. | ред. код]

Актор Роль
Ян Цапник Борис Іванович, Борис Іванович, чоловік Тетяни, вітчим Наталки
Юлія Александрова Наталка, Наталка, жінка Роми
Олена Валюшкіна Тетяна, Тетяна, жінка Бориса Івановича, мати Наталки
Юлія Сулес Люба, Люба, жінка Євгена Геннадійовича, мати Роми, Олекси та Діми
Василь Кортуков Євген Геннадійович, Євген Геннадійович, чоловік Люби, батько Роми, Олекси та Діми
Олександр Паль Олекса, Олекса, брат Роми та Діми за прізвиськом Хіпарь
Олександр Робак Вітька Каравай, Вітька Каравай, товариш по службі Бориса Івановича
Сергій Лавигін дядько Толя дядько Толя
Єгор Корєшков Рома, Рома, чоловік Наталки
Валентина Мазуніна Ксюха, Ксюха, дівчина Олекси
Сергій Свєтлаков камео камео
Сергій Габріелян мол. Діма, Діма, молодший брат Роми та Олекси, оператор

Створення[ред. | ред. код]

Ідею зняти фільм «Гірко! 2» з'явилася ще під час зйомок кінокомедії «Гірко!»[4]. Зйомки розпочалися у травні 2014 року[3] й проходили в Геленджику на 700-метровій горі Шахан. Чимало проблем для знімальної групи завдала погода: через хмари та туман довелося коригувати знімальний графік. До серпня 2014 року зйомки було завершено[5].

24 серпня творці фільму влаштували в кількох містах Російської Федерації застілля, що потрапило до Книги рекордів Росії як наймасовіше застілля, в якому взяло участь близько 4600 осіб[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В Швейцарии показали «Горько 2». Московский комсомолец. 12 жовтня 2014. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 15 жовтня 2014.
  2. Михаил Филберт (26 березня 2015). Количество успешных российских фильмов выросло. Cinemaplex. Архів оригіналу за 30 грудня 2021.
  3. а б Назначена премьера комедии «Горько 2» про поминки. lenta.ru. 7 березня 2014. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 15 жовтня 2014.
  4. В Швейцарии показали «Горько 2». Московский комсомолец. 12 жовтня 2014. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 15 жовтня 2014.
  5. В Геленджике завершены съёмки комедии «Горько! 2». Комсомольская правда. 2 серпня 2014. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 15 жовтня 2014.
  6. Юлия Хожателева (24 серпня 2014). Авторы «Горько-2» накормили 4600 человек. Комсомольская правда. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 15 жовтня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]