Два арабські лицарі
Два арабські лицарі | |
|---|---|
| Two Arabian Knights | |
 | |
| Жанр | мелодрама, комедія, пригодницький фільм |
| Режисер | Льюїс Майлстоун |
| Продюсери |
Джон В. Консідайн молодший Джеффрі Масіно Говард Г'юз |
| Сценаристи |
Воллес Сміт Сиріл Гарднер Джеймс Т. О'Доног'ю |
| У головних ролях |
Вільям Бойд Мері Астор |
| Оператори |
Тоні Гаудіо Джозеф Г. Огаст |
| Композитор | Роберт Ізраель |
| Монтаж | Дугласс Біггз |
| Художник | Вільям Кемерон Мензіес |
| Кінокомпанія | The Caddo Company |
| Дистриб'ютор | United Artists і Netflix |
| Тривалість | 92 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |
 США |
| Рік | 1927 |
| IMDb | ID 0018515 |
 Два арабські лицарі у Вікісховищі | |
«Два арабські лицарі» (англ. Two Arabian Knights) — американська комедійна мелодрама режисера Льюїса Майлстоуна 1927 року.
Сюжет[ред. | ред. код]
Перша світова війна, Західний фронт, Франція. Рядовий армії США Денджефілд Фелпс III погано ладнає зі своїм безпосереднім командиром — сержантом Пітером О'Гаффні. Під час одного з боїв вони потрапляють в оточення. В таборі для військовополонених, завдяки певній схожості характерів та взаємовиручці, Денджефілд і Пітер стають товаришами. Незабаром їм вдається втекти. Для того, щоб бути не поміченими на снігу, вони крадуть і перевдягаються в білий одяг арабських ув'язнених. Однак товаришів знову затримують і, прийнявши за арабів, відправляють разом з іншими близькосхідними полоненими на тюремному поїзді в Константинополь. Ближче до кінця транспортування американці знову здійснюють втечу і пробираються на вантажне судно, що здійснює рейси по Середземному морю. Під час плавання вони рятують красиву дівчину Мірзу, чий човен терпить корабельну аварію. Виявляється, що вона дочка еміра — губернатора однієї з сусідніх провінцій Туреччини. Він надзвичайно задоволений, що американці бачили його дочку без чадри, і наказує стратити іноземців. Крім того, наречений Мірзи Шевкет Бен Алі також повний ревнощів. Чудесним чином долаючи перешкоди, Денджефілд і Пітер викрадають Мурзу і успішно ховаються від переслідувачів.
У ролях[ред. | ред. код]
- Вільям Бойд — рядовий Денджефілд Фелпс III
- Луї Волгайм — сержант Пітер О'Гаффні
- Мері Астор — Мірза
- Михайло Вавич — емір
- Ян Кейт — Шевкет Бен Алі
- Борис Карлофф — казначей
Художні особливості[ред. | ред. код]
Як і в багатьох комедійних фільмах герої мають чіткий функціональний розподіл за типажами: Денджефілд Фелпс — «мізки», Пітер О'Гаффні — «м'язи»[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
Льюїс Майлстоун першим і єдиним в історії кіно отримав премію «Оскар» за режисуру кінокомедії (ця номінація існувала тільки на першій церемонії вручення нагороди).
Критика[ред. | ред. код]
Оглядач газети «The New York Times» відразу після виходу картини дав їй високу оцінку[2]:
«Два арабські лицарі» — це дійсно розумна комедія, в якій автори відступають від звичайної тактики і покладаються на інтелектуальну гру. Два актори, які створюють найцікавіше в цій яскравій роботі, — Вільям Бойд і Луї Волхайм. Ця постановка майстерно зроблена Льюїсом Майлстоуном, впоралася із завданням з тим ступенем здорового глузду, яка тільки можлива.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Two Arabian Knights [Архівовано 20 березня 2015 у Wayback Machine.] на сайті classicfilmguide.com
- ↑ Hall M. Two Arabian Knights (1927) An Intelligent Comedy [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]. The New York Times (24.10.1927)
Посилання[ред. | ред. код]
- Two Arabian Knights [Архівовано 17 квітня 2019 у Wayback Machine.] на сайті allmovie
- Two Arabian Knights [Архівовано 25 лютого 2015 у Wayback Machine.] на сайті Rotten Tomatoes
|
