Дедал (проєкт)
«Деда́л» — проєкт міжзоряного безпілотного космічного апарата, перший проєкт зорельота, доведений до реальних розрахунків та креслень. Робота над ним тривала з 1973 по 1978 рік Британським міжпланетним товариством (BIS).
Загальна інформація[ред. | ред. код]
Виконаний групою (майже 100) британських інженерів з BIS. Проєкт передбачав будівництво на орбіті Юпітера потужного двоступеневого безпілотного корабля з термоядерними двигунами. За розрахунками «Дедал» повинен за 50 років долетіти до зорі Барнарда (це одна з найближчих зір) чи іншої зорі та по радіоканалу передати результати досліджень на Землю, не виконуючи гальмування. Для цього зореліт повинен був розвинути 12% швидкості світла[1].
Рухати апарат повинні були невеликі гранули з дейтерію та гелію-3, що обстрілюється потоком електронів і вибухають. Потужне магнітне поле обмежувало б вибухи, і спрямовувало отриману високошвидкісну плазму, забезпечуючи тягу. Подаючи 250 гранул на секунду, бажаної швидкості розраховувалося досягти за 4 роки[1]. Після відпрацювання першого ступеня впродовж двох років, і споживши 46 тис. т палива, ступінь відстрілювався б. Другий ступінь таким чином опинявся полегшеним. Сопло його двигуна після досягнення мети також слугувало б тарілкою антени для передачі повідомлень на Землю[2].
Корисним навантаженням були б 18 зондів-роботів, 2 оптичні телескопи та 2 радіотелескопи. Зонди також могли б ремонтувати апарат під час польоту. Для захисту апарата від зіткнень слугував би диск із берилію масою 50 т і утримувана гравітацією хмара частинок[1].
Дослідники Британського міжпланетного товариства оцінили, що апарат можна було б створити до кінця 1990-х років, хоча він усе одно був би безпрецедентно дорогим[2].
Параметри апарата[ред. | ред. код]
- Суха маса — 3500 т
- Маса палива — 50000 т
- Довжина — 200 м
- Діаметр — 190 м
- Маса корисного навантаження — 450 т
- Двигуни — ІТЯРД (імпульсний термоядерний ракетний двигун)
Мета польоту[ред. | ред. код]
Мета польоту «Дедала» — зоря Барнарда, яка розташована від Сонця на відстані — 5,91 світлових років. Певний час вважалося, що ця зірка має планетну систему. Потім, новітнішими дослідженнями, ця гіпотеза не підтвердилася.
Примітка[ред. | ред. код]
В ході роботи над проєктом учені зіткнулися з великою кількістю проблем як чисто технічного плану, так і пов'язаних з недостатніми знаннями про будову Сонячної системи, особливо далеких її рубежів.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Іван Мойсеєв «О проекте Дедал» [Архівовано 23 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Популярная механика(журнал) «Ядерный Дедал»
| ||||||||||||||||||||
- ↑ а б в Darling, David. Project Daedalus. www.daviddarling.info. Процитовано 20 травня 2024.
- ↑ а б The Daedalus Starship. Damn Interesting (амер.). Процитовано 20 травня 2024.