Дейнеко Степан Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дейнеко Степан Петрович
Народження 22 грудня 1918(1918-12-22)
Хороше, Хорошівська волость, Павлоградський повіт, Катеринославська губернія, Махновщина
Смерть 15 лютого 1944(1944-02-15) (25 років)
Керч, Кримська АРСР, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
Приналежність СРСР
Рід військ авіація
Роки служби 19371944
Звання  Капітан
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня

Степан Петрович Дейнеко (22 грудня 1918(1918-12-22), Хороше, Катеринославська губернія — 15 лютого 1944(1944-02-15), Керч, Кримська АРСР) — капітан Робітничо-селянської Червоної армії, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 грудня 1918 року в селі Хороше (нині — Петропавлівський район Дніпропетровської області України) у родині селянина. Закінчив шість класів школи, потім школу фабрично-заводського учнівства, після чого працював слюсарем. У 1937 Дейнеко був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. 1938 року він закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу. З грудня 1941 — на фронтах Німецько-радянської війни[1].

До травня 1943 року капітан Степан Дейнеко був заступником командира ескадрильї 367-го бомбардувального авіаполку 132-ї бомбардувальної авіадивізії 4-ї повітряної армії Північно-Кавказького фронту. На той час він здійснив 200 бойових вильотів на бомбардування скупчень бойової техніки і живої сили противника, його військових об'єктів, завдавши йому серйозної шкоди[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про присвоєння звання Героя Радянського Союзу начальницькому складу Військово-Повітряних сил Червоної Армії» від 24 травня 1943 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і виявлені при цьому відвагу та геройство» був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» за номером 1001[1][2].

15 лютого 1944 року під час повітряного бою над портом Керчі, коли літак Дейнеко був підбитий, льотчик направив його на німецький транспорт, загинувши під час вибуху[1].

Був також нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Дейнеко Степан Петрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  2. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Военно-Воздушных сил Красной Армии» от 24 мая 1943 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — № 20 (226). — Число 31 (5). — С. 1.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Дейнека Степан Петрович // Золотые Звёзды: Книга о дважды Героях и Героях Советского Союза, уроженцах Днепропетровщины / сост. Н. С. Головин, В. Н. Петрищева ; при участии Ф. А. Матюшко, А. И. Посаднев ; ред. М. А. Штейн. — Днепропетровск: Промiнь, 1967. — С. 141—143. — 432 с. — (Герои Советского Союза).
  • Дейнеко, Степан Петрович // И генерал, и рядовой… : Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Днепропетровской области / Н. И. Воробьёв, С. А. Герасименко, В. Л. Головко и др. ; сост. А. Ф. Снитко ; ред. Г. В. Николенко, К. К. Чернышев. — Днепропетровск: Промiнь, 1983. — С. 154—156. — 567 с. — (Герои Советского Союза). — ББК 63.3(2Ук)722.78.
  • Дейнеко, Степан Петрович // Енциклопедія сучасної України: [укр.]: у 30 т. / НАН України, Наукове товариство ім. Шевченка, Институт энциклопедических исследований НАН Украины. — К., 2001—…. — ISBN 944-02-3354-X.

Посилання[ред. | ред. код]