Деменковець Едуард Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Едуард Деменковець
Особисті дані
Повне ім'я Едуард Іванович Деменковець
Народження 1 травня 1968(1968-05-01) (56 років)
  Вітебськ, Білоруська РСР
Зріст 176 см
Громадянство СРСР СРСР
Білорусь Білорусь
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1982—1983
1983—1985 		СРСР «Шахтар» (С)
СРСР ФШМ
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1985 СРСР ФШМ 3 (0)
1986—1988 СРСР «Шахтар» (С) (КФК)
1989—1993 СРСР/Білорусь КІМ 150 (38)
1994—1995 Білорусь «Динамо» (Мн) 41 (4)
1996—1997 Данія «Вайле» 21 (3)
1997—1998 Білорусь «Локомотив-96» 41 (7)
1999—2000 Білорусь «Гомель» 60 (17)
2001 Білорусь «Гомель-2» 4 (1)
2002—2003 Білорусь «Ведрич-97» 45 (4)
2003 Білорусь ЗЛіН 15 (1)
2004—2006 Білорусь «Гомель-2» 62 (9)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1992—1994 Білорусь Білорусь 4 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2004—2006
2007—2014
2015—2019
2019
2020—?
2022—н.ч. 		Білорусь «Гомель-2»
Білорусь «Гомель-СДЮШОР-8» (жін.)
Білорусь Білорусь
Білорусь «Іслоч-РДУОР» (жін.)
Білорусь «Дніпро» (Рг)
Білорусь «Гомель» (жін.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Едуард Іванович Деменковець (біл. Эдуард Іванавіч Дземенкавец; нар. 1 травня 1968, Вітебськ, Білоруська РСР) — білоруський футболіст і тренер. З 2022 року – головний тренер ЖФК «Гомель». Син, Кирило, також професійний футболіст.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Молодіжну кар'єру провів у солігорському «Шахтарі» та московській ФШМ. В останньому з вище вказаних клубів 1985 року розпочав професійну кар'єру. З 1986 по 1988 рік грав за «Шахтар» (Солігорськ). З 1989 до 1993 року захищав кольори вітебського клубу КІМ. Сезон 1994/95 років провів у мінському «Динамо», з яким двічі вигравав чемпіонат Білорусі (1994, 1995) і один раз Кубок Білорусі (1994).

Взимку 1996 року підписав контракт із датським «Вайле», де провів сезон 1995/96 і 1996/97 років.

У 1997 року повернувся до Білорусі, де став гравцем вітебської команди «Локомотив-96». У 1998 році з ним виграв Кубок Білорусі. У цьому ж році покинув клуб. З 1999 по 2001 рік виступав у системі клубу «Гомель»: в основній групі і в дублі. 20 грудня 2000 року дорогою на відпочинок до Словаччини потрапив в автокатастрофу (вилетів автомобілем у кювет), отримав перелом стегна і провів два місяці в лікарні[1]. Його кар'єра пішла на спад. Надалі виступав за «Ведрич-97» та ЗЛіН.

З 2004 по 2006 рік став тренером у дублі клубу «Гомель». З 2007 року був головним тренером жіночої команди клубу «Гомель-СДЮШОР-8»[2]. З 2015 до 2019 року був головним тренером жіночої збірної Білорусії з футболу. У 2019 році – головний тренер жіночої команди «Іслоч-РДУОР».

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Дебютував за національну збірну Білорусі 28 жовтня 1992 року у нічийному (1:1) товариському матчі проти збірної України, цей матч є першим офіційним в історії збірної Білорусі. Усього провів за збірну 4 матчі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Шепелюк Е. Эдуард Деменковец — ничему не удивляющийся оптимист // Всё о футболе. — 2001. — Число 19. — 3. — С. 9.
  2. ↑ Кто разменял мужской футбол на женский. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 30 січня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Деменковець_Едуард_Іванович&oldid=41456513