Денситометрія (медицина)
Денситометрія (у медицині) — діагностична методика для визначення мінеральної щільності кісток скелету. Для проведення денситометрії наразі використовується декілька методик, побудованих на різних фізичних принципах, що відображено у їхніх назвах. На теперішній час (травень 2023 року) найбільш поширені наступні різновиди денситометрії:
- Двохенергетична рентгенівська абсорбціометрія (англ. dual energy X-ray absorptiometry — DEXA, або DXA).
- Кількісна комп'ютерна томографія (англ. quantitative computed tomography — QCT).
- Ультразвукова кількісна денситометрія (англ. quantitative ultrasound — QUS).
Показання[ред. | ред. код]
Денситометрія — дослідження, результати якого є вирішальними для встановлення діагнозу остеопорозу. Щільність кісток за результатами денситометрії виражається як показник Т, який вказує, наскільки щільність кістки у обстеженого пацієнта відрізняється від нормального середнього значення для здорових людей. Слід зауважити, що для встановлення діагнозу остеопорозу лікар повинен врахувати не лише показник денситометрії, а й фактори ризику, які можуть впливати на стан кісткової тканини.[1]
Рекомендовані показання для проведення денситометрії:[1]
- Вік понад 50 років для жінок і понад 60 років — для чоловіків.
- Рання менопауза, тривала аменорея, інші гормональні розлади.
- Жінки після чисельних вагітностей та грудного вигодовування.
- Тривалий прийом певних лікарських засобів: кортикостероїди, гормональні контрацептиви, діуретики, протиепілептичні засоби, транквілізатори.
- Первинний та вторинний гіпогонадизм різної етіології.
- Порушення постави, деформації хребта, тривалий біль у спині.
- Множинні переломи в анамнезі.
- Випадки остеопорозу у сімейному анамнезі.
- Цукровий діабет.
- Хронічна ниркова недостатність.
- Тривалі неповноцінні дієти та хронічні захворювання кишківника.
- Діти та підлітки при наявності факторів ризику остеопорозу.
Методики[ред. | ред. код]
Двохенергетична рентгенівська абсорбціометрія (ДРА)[ред. | ред. код]
На теперішній час (травень 2023 року) ДРА (англ. DXA) є найбільш точним методом діагностики стану кісткової тканини і єдиним методом, що рекомендований Міжнародним Товариством Клінічної Денситометрії (англ. The International Society For Clinical Densitometry (ISCD)) для достовірної діагностики остеопорозу (методи, відмінні від DXA, не рекомендуються для встановлення діагнозу остеопорозу).[2]
Дослідження здійснюється за допомогою спеціального рентгенівського апарату — рентгенівського денситометра. Під час обстеження пацієнт перебуває у положенні лежачи на столі (при дослідженні поперекового відділу хребта, проксимального кінця стегнової кітки чи цілого скелету), рідше — у положенні сидячи (дослідження кісток передпліччя). Рентгенівська трубка через систему фільтрів емітує 2 пучки рентгенівських променів із різною енергією, які по-різному поглинаються кістковою тканиною та м'якими тканинами. Доза іонізуючого випромінювання, яку одержує пацієнт, приблизно у 30 разів менша, аніж при звичайній рентгенографії. Результати вимірювання енергії, яка досягла детектора, виражені в еквівалентах гідроксиапатиту та перераховуються на досліджувану поверхню; в результаті отримується показник т. зв. «поверхневої щільності». DXA характеризуються високою точністю і відтворюваністю.[2]
Це дослідження потребує деякої підготовки. Необхідно попередити лікаря (рентгенолога) або рентгенлаборанта, про наявну вагітність, або якщо вам нещодавно виконували дослідження з рентгенконтрасними речовинами (сульфат барію всередину або ін'єкцію іншої речовини для КТ або радіоізотопного сканування). Потрібно зняти усі прикраси і вдягнути зручний одяг. Вас можуть попросити надіти медичний халат. Не слід приймати добавки з кальцієм принаймні за 24 години до дослідження.[3]
Кількісна комп'ютерна томографія (QCT)[ред. | ред. код]
Метод кількісної комп'ютерної томографії дозволяє здійснити тривимірну оцінку кісток (осьового та периферичного скелета) — об'єктивне вимірювання густини кістки в об'ємних одиницях (г/см³), особливо для трабекулярних кісток. Методика ґрунтується на об'ємній реконструкції картини, отриманої шляхом аналізу поглинутих кісткою рентгенівських променів. Відтворюваність QCT становить 2–4 %, а її недоліками є висока доза випромінювання, низька точність (5–15 %), висока вартість дослідження та низька доступність.[4]
Різновидом QCT є кількісна комп'ютерна томографія з високою роздільною здатністю (HR-pQCT), яка дозволяє провести точнішу якісну оцінку кісткової тканини, однак на даний час використовується лише для наукових досліджень. Як і метод кінцевих елементів (англ. finite element analysis — FEA), метод HR-pQCT є спробою застосування техніки комп'ютерної симуляції для визначення міцності та опірності матеріалів до діючої сили (на даний час застосовується при проєктуванні в промисловості) для оцінки податливості кісток до переломів.[4]
Ультразвукова кількісна денситометрія (QUS)[ред. | ред. код]
QUS є методом вимірювання мінеральної густини кісткової тканини п'яткової кістки, великогомілкової кістки або фаланг пальців. Пристрої для QUS вимірюють коефіцієнт широкосмугового загасання ультразвуку спричинений кістковою тканиною (англ. broadbound ultrasonic attenuation — BUA) та швидкість поширення ультразвуку в кістковій тканині (англ. speed of sound — SOS). Значення BUA і SOS залежать від кількості кісткової тканини, що зустрічається на шляху ультразвукової хвилі, а також від мікроархітектури трабекулярної кістки. Насамперед цей метод дозволяє оцінити якісні параметри кістки, і в другу чергу — її густину (остання, екстраполюється виробниками УЗД за результатами, отриманими в загальній популяції референтним методом — DXA). На даний час QUS вважається методом, який не підходить для діагностики та моніторингу натурального перебігу остеопенії та остеопорозу, а також для оцінки ефективності лікування.[4]
Хоча QUS не є рекомендованим діагностичним методом, Міжнародне товариство клінічної денситометрії допускає, що фармакологічне лікування остеопорозу може бути розпочато, якщо ймовірність перелому, оцінена за допомогою QUS п'яткової кістки з використанням порогових значень пристрою та у поєднанні з клінічними факторами ризику, є достатньо високою і якщо DXA неможливо здійснити.[5]
QUS не можна використовувати для моніторингу скелетних ефектів лікування остеопорозу.[5]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Денситометрія. https://osteoporoz.com.ua/diagnostics. Архів оригіналу за 12.08.2023. Процитовано 18 вересня 2023.
- ↑ а б Двохенергетична рентгенівська абсорбціометрія. https://empendium.com/ua/manual/chapter/B72.VII.C.6.1. Архів оригіналу за 20.05.2023. Процитовано 18 вересня 2023.
- ↑ Bone Density Scan (DEXA or DXA). https://www.radiologyinfo.org/en/info/dexa. Архів оригіналу за 11.12.2023. Процитовано 11 грудня 2023.(англ.)
- ↑ а б в Кількісна комп'ютерна томографія та ультразвуковий метод. https://empendium.com/ua/manual/chapter/B72.VII.C.6.2. Архів оригіналу за 27.05.2023. Процитовано 11 грудня 2023.
- ↑ а б Indications for Bone Mineral Density Testing (ISCD, 2019). https://iscd.org/learn/official-positions/adult-positions/. Архів оригіналу за 30.09.2023. Процитовано 11 грудня 2023.(англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |