Джон Даніель Краус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Даніель Краус
Народився 28 червня 1910(1910-06-28)[1]
Енн-Арбор, Мічиган, США
Помер 18 липня 2004(2004-07-18)[1] (94 роки)
Делавер, Огайо, США
Місце проживання США
Країна  США
Діяльність астроном, фізик, інженер, викладач університету, інженер-електрик
Alma mater Університет Мічигану (1933)[2]
Галузь фізика
Заклад Університет штату Огайо
Аспіранти, докторанти Thomas E. Ticed[3]
Членство Інститут інженерів з електротехніки та електроніки
Національна інженерна академія США
Нагороди

Джон Даніель Краус (англ. John Daniel Kraus, 28 червня 1910 — 18 липня 2004) — американський фізик та електричний інженер, відомий своїм внеском у електромагнетизм, радіоастрономію та теорію антен. Його винаходи включали спіральну антену[en], кутову рефлекторну антену[en] та кілька інших типів антен. 1950 року Краус видав класичний підручник «Антени». Він розробив радіотелескоп «Велике вухо» в Університеті штату Огайо[4], який використовувався для проведення Огайського огляду неба.

Біографія[ред. | ред. код]

QSL-картка Джона Крауса, надіслана радіоаматору-короткохвильовику, 1933 рік

Краус народився в 1910 році в Енн-Арбор, штат Мічиган. Його батьком був науковець Едвард Генрі Краус[en].

Захистив дисертацію доктора філософії з фізики в Університеті Мічигану в 1933 році. На додаток до своїх професійних досягнень, він був радіоаматором (ліцензія W8JK), і зробив значний внесок у вдосконалення техніки аматорського радіо.

Здобувши ступінь доктора філософії, Краус був членом дослідницької групи з ядерної фізики Мічиганського університету, допомагаючи розробити та побудувати новий 100-тонний циклотрон, найпотужніший у світі на той час прискорювач частинок[5]. Перед Другою світовою війною Краус розробив антени, включаючи кутовий рефлектор[en] і решітку W8JK. Під час Другої світової війни він працював над розмагнічуванням кораблів для ВМС Сполучених Штатів і над засобами протидії радіолокації в Гарвардському університеті[6].

Після війни Краус приєднався до Університету штату Огайо, згодом став директором радіообсерваторії та почесним професором електротехніки та астрономії Макдугала. Він керував Огайським оглядом неба, який каталогізував понад 19000 радіоджерел, більше половини з яких були раніше невідомі. Пізніше він брав участь в дослідженні SETI, проведеному Бобом Діксоном[7].

В 1950 році видав книгу «Антени» (англ. Antennas), яка стала стандартним підручником з цієї теми[8]. Перше видання було опубліковане McGraw-Hill і включало, зокрема, детальний опис спіральної антени, винайденої Краусом. Друге видання, було опубліковано в 1988 році. Воно було суттєво оновленим, включало останні розробки, хоча в ньому й бракувало деяких деталей першого видання. Зокрема, друге видання відсилало до математичних розрахунків у першому виданні. У третьому виданні до Крауса приєднався Рональд Маргефка автором та редактором, написавши багато розділів у своїй експертній галузі. Книгу було доповнено новою інформацією про комп'ютерне моделювання та терагерцові хвилі, а її назву змінено на «Антени для всіх застосувань» (англ. Antennas for all Applications).

У 1958 році, перебуваючи в штаті Огайо, Краус використовував сигнал радіостанції WWV[en], щоб відстежити розпад радянського супутника Спутник-1. Краус знав, що метеор, що потрапляє у верхні шари атмосфери, залишає за собою невелику кількість іонізованого повітря. Це повітря протягом кількох секунд відбиває посланий з Землі радіосигнал назад на Землю. Краус передбачив, що те, що залишки Супутника-1 створюватимуть такий саме ефект, але в більшому масштабі. Його передбачення виявилось правильним: сигнал WWV був помітно посилений протягом понад хвилини. Посилення відбулося з напрямку та в час доби, які узгоджувалися з передбаченнями останніх обертів Супутника-1 навколо Землі. Використовуючи цю інформацію, Краус зміг скласти повну хронологію розпаду Супутника-1. Його дані також привели його до висновку, що супутники не виходять з ладу як одне ціле. Натомість його дані свідчили про те, що космічний апарат розпався на складові частини під час наближення до Землі[9][10].

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Antennas, 1950, McGraw-Hill.
  • Antennas for all Applications, Kraus, Ronald J. Marhefka, McGraw-Hill 2002 (ISBN 007123201X).
  • Big Ear 1976, Big Ear Two: Listening for Other-Worlds 1994.
  • Electromagnetics, published by Mc-Graw Hill (ISBN 0071164294) 1953.
  • Our Cosmic Universe 1980.
  • Radio Astronomy, published by Cygnus-Quasar (ISBN 0070353921) 1966.

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б SNAC — 2010.
  2. https://ieeexplore.ieee.org/stamp/stamp.jsp?arnumber=4066093
  3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. Kawa, Barry: 'Big Ear' designer a pioneer in field, The Plain Dealer, September 18, 1994.
  5. John D. Kraus. Engineering and Technology History Wiki (ethw.org) (амер.). February 2016. Процитовано 5 жовтня 2018.
  6. John D. Kraus. IEEE Global History Network. IEEE. Процитовано 25 July 2011.
  7. David W. Swift, SETI Pioneers: Scientists Talk About Their Search for Extraterrestrial Intelligence 1990, University of Arizona Press. 434 pages. ISBN 0816511195.
  8. 'Crowning Achievement'. Former dean receives award for innovation (PDF). Ole Miss Engineer: The University of Mississippi School of Engineering. 49 (2): 13 & 15. Fall 2009. (See p. 13.)
  9. Science Notes: Death of a Sputnik Traced by New Radio System. The New York Times. 19 січня 1958. с. E11. Процитовано 3 листопада 2009.
  10. Science: Slow Death. Time. 27 січня 1958. Архів оригіналу за 15 листопада 2009. Процитовано 3 листопада 2009.
  11. NAE Members Directory - Dr. John D. Kraus. NAE. Процитовано 5 червня 2011.
  12. Joseph Sullivant Medal Awards. Ohio State University. Процитовано 7 червня 2011.
  13. IEEE Edison Medal Recipients (PDF). IEEE. Процитовано 5 червня 2011.
  14. IEEE Heinrich Hertz Medal Recipients (PDF). IEEE. Процитовано 5 червня 2011.
  15. Past Awards (PDF). IEEE Antennas and Propagation Society. Архів оригіналу (PDF) за 27 липня 2011. Процитовано 5 червня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]