Джурів
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (квітень 2010) |
| село Джурів | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Коломийський район |
| Громада | Снятинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26080230070017092 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1394 |
| Населення | 1809 |
| Площа | 22,338 км² |
| Густота населення | 91,16 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78354 |
| Телефонний код | +380 03476 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°23′26″ пн. ш. 25°18′18″ сх. д. / 48.39056° пн. ш. 25.30500° сх. д.Координати: 48°23′26″ пн. ш. 25°18′18″ сх. д. / 48.39056° пн. ш. 25.30500° сх. д. |
| Водойми | Рибниця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78300, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Снятин, пл.Незалежності України, буд. 1 |
| Карта | |
  Джурів | |
 Джурів | |
| Мапа | |
| |
Джу́рів — село в Україні, у Снятинській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Снятинської міської громади.[1]
Географія[ред. | ред. код]
Джурів розташований у дуже вигідному місці. Крізь село пролягають три центральні дороги. Одна з них веде на Заболотів, звідтіля на Коломию й далі, інша — на Снятин, Чернівці, третя — на Рожнів, Косів, у Карпати.
Історія[ред. | ред. код]
Хоча офіційно датою заснування села вважається 1394 рік, археологічні знахідки засвідчують, що саме тут, на берегах швидкоплинних річок Черемоша й Рибниці, поселення існували значно раніше. Поки що не досить вивчені сільські урочища Чорновище та Брама. На давніх та сучасних мапах, виданих у Польщі, урочище Чорновище називається ще й Каратурою. Очевидно, від тюркського слова «кара», що означає чорний, а «тура» — башта фортеці. Тут у ХІІ-ХІІІ віках знаходився житлово-оборонний комплекс. Цілком ймовірно, що це поселення спалили під час численних набігів монголо-татар.
Згадується 28 квітня 1461 року в книгах галицького суду[2].
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Заболотівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Джурів і Новоселиця.[3]
- Церква
Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього 1828 р. належить ПЦУ. Настоятель митрофорний протоієрей Ярослав Петрук.
- Вузькоколійка
В 1892-93 роках була побудована промислова вузькоколійна залізниця від Видинова через Рудники до Джурова на вугільну шахту. Вугілля вивозилося вагонетками на гужовій тязі. Довжина лінії становила 15,3 км. Колія шириною 600 мм. В 1913 дорога повністю перебудована. Добудовано дві гілки: довжиною 1,9 км до шахти Сигізмунда і довжиною 3,2 км до шахти в Новоселиці. В Джурові був міст довжиною 248 м через річку Рибниця. Дорога експлуатувалась на гужовій тязі. Шахти та вузкоколійку закрито в 1928.
- Ґміна
У 1934—1939 рр. село було центром ґміни Джурув.
Економіка[ред. | ред. код]
Після закриття шахт промислового видобування вугілля до 1957 року, вугілля видобували приватно. Зараз збереглися дві похильні, які становлять інтерес для спелеотуристів[4].
Станом на 1 січня 2010 року на території села працювало 30 підприємців, стільки ж — малих підприємств. Успішно розвивають свій бізнес приватні фірми — «Роса», «Нектар», завод «Ватра», цегельний завод, МП «Вектор-49».
У Джурові є майстерні з ремонту одягу та взуття, годинників, два стоматологічні кабінети, сільський комунгосп має ритуальний автомобіль, який обслуговує не лише поховальні ритуали у Джурові, а й у сусідніх селах району. А до послуг місцевої пральні вдаються не тільки жителі Снятинського району, а й сусіднього — Косівського.
Спорт[ред. | ред. код]
У 2000 році в селі започаткувалась Снятинська ДЮСШ ФСТ «Колос». Відкрито відділення вільної боротьби, діє Борцівський спортивний клуб «Ластівка».
- Київське «Динамо» у Джурові
Теплого вересневого дня 1969 року у селі Джурів відбувся товариський матч місцевої футбольної команди «Колос» із триразвим чемпіоном СРСР (1966-1968рр) київський «Динамо». У складі "Динамо" тоді виступали, Олександр Дамін, Володимир Веремєєв, Юрій Ванкевич, Володимир Трошкін.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Липова Парасковія Прокопівна — художник декоративно-прикладного мистецтва, член Національної спілки художників України (1989).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.280, № 3050 (лат.)
- ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 43. — ISBN 966-8090-63-2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 5 грудня 2019.
- ↑ Вугільні копальні Прикарпаття можуть стати чудовим об'єктом для геологічного туризму. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сайт про село Джурів [Архівовано 28 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Українська газета «Час» [Архівовано 28 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Борцівський спортивний клуб «Ластівка» [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
