Дзижчальця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дзижчальця (лат. halteres) — парні придатки грудних сегментів двокрилих і самців віялокрилих комах, колбоподібної або булавоподібної форми, іноді прикриті особливою лусочкою. Являють собою видозмінені задні або передні крила[1]. Дзижчальця розташовуються на задньогрудях, у віялокрилих — на середньогрудях. При польоті комахи дзижчальця вібрують в протифазі крил. Їх основа і головка забезпечені великою кількістю сенсилл, число яких особливо велике у добре літаючих комах.

Дзижчальця призначені для реєстрації обертання тіла комахи в процесі польоту. З точки зору механіки вони являють собою різновид вібраційного гіроскопа. Площини, в яких вібрують два дзижчальця, взаємоперпендикулярних один одному і складають кут близько 45° с віссю комахи. При обертанні комахи в польоті на вібруючі дзижчальця діє сила Коріоліса, яку реєструють сенсилли, таким чином надаючи інформацію про орієнтацію тіла комахи в просторі.

При втраті дзижчалець комахи втрачають здатність до польоту і утримання рівноваги.

Характерний звук мухи або комара виникає завдяки вібруючим дзижчальцям .

Дзижчальця у двокрилих і віялокрилих
Добре помітні дзижчальця позаду пари крил у комара-довгонога Дзижчальця перед парою крил у віялокрилого

Література[ред. | ред. код]

  1. дзижчальця — Словник української мови у 20 томах. Slovnyk.me (укр.). Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.