Дмитрієвський Олексій Опанасович
Дмитрієвський Олексій Опанасович | |
---|---|
Народився |
23 березня (4 квітня) 1856 або 1856[1] Астраханська губернія, Російська імперія |
Помер |
10 серпня 1929 або 1929[1] Ленінград, РСФРР, СРСР |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Діяльність | історик церкви, візантолог, викладач університету |
Alma mater | Астраханська духовна семінарія |
Галузь | історія, візантологія[2] і історія християнства[2] |
Заклад | Петербурзька академія наук |
Членство |
Академія наук СРСР Петербурзька академія наук |
Дмитрієвський Олексій Опанасович (нар. 23 березня (4 квітня) 1856, Астрахань — 10 серпня 1929, Санкт-Петербург) — історик-літургіст, знавець грецької палеографії та книгарства. Член Петербурзької АН (1903), почесний член Київської (1907), Казанської (1912), Петербурзької та Московської (1914) духовних академій. Член-кореспондент АН СРСР (1923).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в Астрахані у родині священика. Закінчив Астраханську духовну семінарію та Астраханську духовну академію.
З 1883 року — асистент кафедри літургіки Київської духовної академії, з 1896 року — професор. Здійснив низку поїздок до Греції, Стамбула, Близького Сходу, країн Західної Європи, де вивчав давньогрецькі рукописи. Автор класичних праць із літургіки та описів грецької богослужбової літургіки. Останні роки життя провів у Ленінграді, викладав у Богословській школі. Особистий архів і колекція рукописів зберігаються в Санкт-Петербурзі (Бібліотека Російської АН, Російська національна бібліотека).
Помер у Ленінграді.
Джерела[ред. | ред. код]
- Чернухін Є. К. Дмитрієвський Олексій Опанасович [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; ред. кол.: Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна (голова), В.І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – C. 135–136. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про історика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ а б Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) — ISBN 978-5-85803-225-0
- ↑ а б Czech National Authority Database