Добровлянський Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Добровлянський.
Василь Васильович Добровлянський
Народився 1889(1889)
Помер 17 квітня 1921(1921-04-17)
Київ
Країна Російська імперія →
 УНР,
Українська Держава Українська Держава →
 УРСР
Alma mater Київський університет
Галузь зоологія, ентомологія, захист рослин
Заклад Київська ентомологічна станція, Комітет вивчення фауни УАН, Зоологічний музей ВУАН
Вчене звання приват-доцент
Науковий ступінь доктор медицини
Батько Добровлянський Василь Якович

Василь Васильович Добровлянський (1889—1921) — український ентомолог, керівник Київської ентомологічної станції (1917—1921), член Комітету вивчення фауни УАН і Біологічної секції УАН (1919). Досліджував біологію попелиць України.

На честь дослідника названо вид попелиць Ctenocallis dobrovljanskyi Klodnitsky, 1924.

Син відомого вченого у галузі лісівництва, професора Василя Добровлянського.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1910 році закінчив Київський університет. З 1911 року працював на Київській ентомологічній станції, з 1913 був завідувачем її ентомологічного відділення, з 1917 року очолював цю станцію. У 1918 році здобув ступінь доктора медицини і згодом звання приват-доцента.[1][2]

У 1919—1920 роках був членом Комітету вивчення фауни УАН і Біологічної секції УАН, проводив дослідження біології попелиць як співробітник Біологічної секції УАН[1][3][2]. У 1921 році почав працювати в Зоологічному музеї ВУАН[2], але невдовзі помер, 17 квітня 1921 року, у віці 31-32 років, у Києві.[1]

Про смерть Василя Добровлянського згадував Т. Г. Добржанський у листі до академіка В. І. Вернадського[1][4], відповідно той був знайомий з обома.

Також про смерть Василя Добровлянського згадано у опублікованій праці його колеги Івана Клодницького, який в пам'ять про нього назвав новий вид попелиць, Ctenocallis dobrovljanskyi Klodnitsky, 1924, що залишається загальновизнаним.[5][6][7][8][9][10]

Дослідження[ред. | ред. код]

Основні праці присвячені вивченню біології та поширення попелиць, а також заходам боротьби з ними.

У 2000 році В. О. Мамонтова характеризувала доробок Добровлянського як ґрунтовні дослідження з біології попелиць плодових дерев та ягідних чагарників в Україні, зазначаючи, що Добровлянський встановив факт міграції лататтєвої попелиці зі сливових на різні водні рослини, а також описав нові види попелиць.[6]

У 1913 році Василь Добровлянський запропонував виділення двох нових видів попелиць, Aphis mordvilkiana Dobrovljansky, 1913 та Aphis prunorum Dobrovljansky, 1913, які визнавалися протягом 20 століття, але в сучасній систематиці станом на 2024 не приймаються. Aphis mordvilkiana вважається синонімом Aphis idaei van der Goot, 1912, що був описаний лише на рік раніше за публікацію праці Добровлянського[11]. Aphis prunorum наразі вважається синонімом Rhopalosiphum nymphaeae (Linnaeus, 1761)[12].

Деякі праці[ред. | ред. код]

  • Добровлянский В. В. 1912. Наблюдения над тлями, вредящими в плодовых садах Киевской губернии. Киев. 12 с.
  • Добровлянский В. В. 1913. К биологии тлей плодовых деревьев и ягодных кустов. Киев: Издательство Киевской энтомологической станции. 47 с.
  • Добровлянский В. В. 1913. Луговой мотылек, Phlyctaenodes (Botys) sticticalis L., и меры борьбы с ним. Хозяйство. 24: 37.
  • Добровлянский В. В. 1913. Вредители полеводства и садоводства по наблюдениям Киевской энтомологической станции в 1912 году. Хозяйство. 29.
  • Добровлянский В. В. 1914. Наблюдения над вредителями полеводства и садоводства, произведенные энтомологическим отделением Киевской станции по борьбе с вредителями растений в 1913 году. Хозяйство. 4-5.
  • Добровлянский В. В. 1915. Отчет о работах энтомологического отделения Киевской станции по борьбе с вредителями растений за 1914 г. Киев: Издательство Киевской энтомологической станции. 41 с.
  • Добровлянский В. В. 1916. Список тлей, встречающихся на культурных растениях в Харьковской губернии. Бюллетень о вредителях сельского хозяйства. 1-6.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г В. І. Вернадський і Україна: діяльність, оточення, зв'язки, пам'ять: довідник / авт. уклад: С. М. Кіржаєв, К. Є. Новохатський, Л. М. Яременко. Київ: НБУВ, 2023. 496 с.
  2. ↑ а б в Історія Академії наук України. 1918—1923: Документи і матеріали / АН України, Інститут української археографії, Центральна наукова бібліотека ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства, Інститут рукопису; упоряд. В. Г. Шмельов; відп. ред. П. С. Сохань. Київ: Наукова думка, 1993. 571 c.
  3. ↑ Звідомлення до 1 січня 1920 року про діяльність Української Академії наук у Київі. Київ, 1920. 95 с.
  4. ↑ Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. Том 2. Листування з українськими вченими. Книга 2, частина 1. Київ: НАН України, 2012. 742 c.
  5. ↑ Клодницкий И. И. Новый вид и род тли из окрестностей Киева. Труды IV Всерос. энтомол.-фитопат. съезда 1922 года. 1924. 61–63.
  6. ↑ а б Мамонтова В. А. Состояние изученности тлей (Homoptera: Aphidinea) Украины и перспективы дальнейших исследований. Известия Харьковского энтомологического общества. 2000. Т. 8, Вып. 2. С. 34–37.
  7. ↑ Halaj R., Osiadacz B. 2014. Ctenocallis israelica — first record in Central Europe, with a note on the genus Ctenocallis. Turkish Journal of Zoology. 38(1): 35-41.
  8. ↑ Plant Parasites of Europe — Ctenocallis dobrovljanskyi
  9. ↑ Aphid Species File — Ctenocallis dobrovljanskyi
  10. ↑ GBIF — Ctenocallis dobrovljanskyi
  11. ↑ Plant Parasites of Europe — Aphis idaei
  12. ↑ Skvarla M, Kramer M, Owen CL, Miller GL. 2020. Reexamination of Rhopalosiphum (Hemiptera: Aphididae) using linear discriminant analysis to determine the validity of synonymized species, with some new synonymies and distribution data. Biodivers Data Journal.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Добровлянський_Василь_Васильович&oldid=42398787