Довганич Михайло Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Довганич.
Михайло Микитович Довганич
Михайло Довганич
Михайло Довганич
Михайло Довганич
Основна інформація
Дата народження 18 липня 1945(1945-07-18) (78 років)
Місце народження с. Велика Тур’я, Івано-Франківська область, УРСР
Професія Хоровий диригент, композитор, педагог, музично-громадський діяч.
Жанри Твори для хору a cappella та з супроводом
Нагороди Заслужений працівник культури України (2007р.), Заслужений діяч культури Югри Ханти-Мансійського автономного округу (2010р.), Почесний працівник вищої професійної освіти Російської федерації (2005р.), доцент (1999р.)
Дружина Людмила Сенченко-Довганич

Михайло Микитович Довганич (18 липня 1945 с. Велика Тур'я, Долинського району Івано-Франківської області)— хоровий диригент, композитор, педагог, музично-громадський діяч.

Заслужений працівник культури України (2007 р.), Заслужений діяч культури Югри Ханти-Мансійського автономного округу (2010 р.), почесний працівник вищої професійної освіти Російської федерації (2005 р.), доцент (1999 р.).

Біографія[ред. | ред. код]

Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Творчий шлях композитора розпочався в рідному селі Велика Тур'я, що на Івано — Франківщині. Дзвінкий дискант хлопчика чарував односельчан, а згодом і мешканців обласного центру. Закоханість у народну пісню, поетичне сприйняття навколишнього світу, багата творча фантазія сприяли вибору професії музиканта.

Освіта[ред. | ред. код]

На Буковині панувала пісенна стихія, яка захопила Михайла Довганича і не маючи початкової музичної освіти, він наполегливо вивчав теоретичні та хорові дисципліни, опановував гру на фортепіано.

Михайло Микитович навчався на диригентському відділі Чернівецького музичного училища (нині Чернівецький обласний коледж мистецтв ім. С.Воробкевича) (1962-1966рр). Згодом навчався в столичній консерваторії, де поглиблювалися творчі уподобання молодого музиканта, формувались його естетичні критерії.

Закінчив Київську державну консерваторію (нині –Національна музична академія України імені П.І.Чайковського) по класу диригування у доцента Володимира Чуби, хоровому співу навчався у Павла Муравського(1966-1971рр.). Закінчив курси підвищення кваліфікації в Московському камерному хорі під керівництвом Володимира Мініна (1986о.).

Творча діяльність[ред. | ред. код]

Михайло Довганич викладає в Рівненському державному музичному училищі по класу диригування й хорових дисциплін, керує студентським хором Рівненського музичного училища, педагогічного інституту, інституту культури, де формується виконавський досвід диригента. Також стає Лауреатом конкурсу навчальних хорових колективів України у 1974 р.

Потреба в самовираженні привела Михайла Довганича на професійну сцену в Заслужений Буковинський ансамбль пісні і танцю. Протягом 10 років Михайло Микитович брав участь в підготовці хорових програм до фестивалів музичного мистецтва «Київська весна», «Золота осінь», «Білі ночі», «Російська зима». Диригентом—хормейстером Михайло Довганич виступав з гастрольними концертами в усіх республіках колишнього Радянського Союзу.

Диригент-хормейстер Буковинського ансамблю пісні і танцю в Чернівцях (1979—1989). Керівник камерного хору Югри Ханти-Мансійського автономного округу (1995—2002 р.)

Від 1995 р. Михайло Довганич — доцент диригентсько-хорового циклу на музично-педагогічному факультеті Югорського державного університету (до 2010 р.), де керує студентськими хорами ЮДУ академічного спрямування.

Музична творчість[ред. | ред. код]

Відсутність нотної літератури з югорською тематикою змусила диригента і композитора звернутись до місцевих поетів, членів Спілки письменників Росії Дмитра Мизгуліна та Андрія Тарханова. Так, в 2002 р. з'являється збірка хорових обробок українських та російських народних пісень та хорових творів поетів Югри.

Формування хорової школи Югри — заслуга Михайла Довганича: композитор озвучив вірші духовного спрямування, оспівав сувору красу природи західного Сибіру. Авторський концерт Михайла Довганича присвячений 80-літньому ювілею Ханти –Мансійського автономного округу і вибудований з творів місцевих авторів. Хорова капела «Светилен» з Сургуту під керівництвом Заслуженого діяча культури ХМАО Олени Пахнюк співпрацювала з композитором тривалий час.

Михайло Довганич — Лауреат окружного композиторського конкурсу на кращу пісню про столицю Югри — Ханти-Мансійськ.[1]

Творчий доробок[ред. | ред. код]

У творчому доробку композитора твори для мішаного хору без супроводу — «Тануть сніги» вірші Олександра Олеся; «Ніч на підгір'ї», «Червона калина» на вірші Івана Франка; на вірші Лесі Українки: «Горить моє серце», «Хотіла б я піснею стати», «Без надії сподіваюсь!», «Тиха ніч», «Сосна», «То була тиха ніч», «Спогад», «Ой не зникли золотії терни», «Зоряне небо», «В холодну ніч», «Еолова арфа», «Колискова», «Дивлюсь я на яснії зорі»; для чоловічого хору a cappella — на вірші Лесі Українки: «Гей піду я в ті зелені гори» для солістки та чоловічого хору; для жіночого хору без супроводу: «Ой у вишневому саду», «Налетіли гуси», «Ой ти зіронько вечірня»; для дитячого хору a cappella — на вірші Лесі Українки: «Калина», «На зеленому горбочку», «Сонечко встало», «Плине білий човник», «Веснянка». Опрацювання українських народних пісень — для мішаного хору без супроводу: «Ой чий то кінь стоїть», «Туман, туман долинами», «Ой поленько, поле», «Краєм, Дунаєм».

Музична Шевченкіана[ред. | ред. код]

«Чого мені тяжко» (на тексти поезії «Чого мені тяжко, чого мені нудно…») для мішаного хору без супроводу.- В збірнику нот: Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Хорова Шевченкіана. Зібрання «Дивлюся, аж світає» (уривок з поеми «Сон»- «У всякого своя доля»…") для мішаного хору без супроводу. Рукопис; «Думи мої» (Думи мої думи мої", лихо мені з вами!") Мелодія К.Борисюка. Опрацювання української народної пісні для соліста бас, мішаного хору без супроводу; «Тече вода з-під явора» (на тексти однойменної поезії) для жіночого хору або вокального ансамблю без супроводу. Рукопис.

Твори- Присвяти Тарасові Шевченку: «Гей, браття, милі» (вірші Лесі Українки) для народного хору або фольклорного гурту без супроводу: Рукопис; «На роковини Тараса Шевченка (Брати мої, брати мої, любіть Україну…», вірші Лесі Українки): Дочка народу — батькові нації. Для чоловічого та мішаного хору, баритона соло в супроводі оркестру народних інструментів.

Музичні збірки[ред. | ред. код]

«Грай моя пісне». Хорові твори на вірші Лесі Українки (1999 р.)[2]; «Хорові твори на вірші українських поетів-класиків» (2001 р.)[3]; "Хоры без сопровождения Ханты-Мансийск (2001 р.)[4]; «Хоровые произведения на стихи поэтов Югры» Ханты-Мансийск (2009 р.)[5]; «Хорові обробки народних пісень» Ханти — Мансійськ (2010 р.)[6].; "Збірник хорових творів на вірші мансійського поета А. С. Тарханова (2004 р.)[7]; "Вибрані хорові твори на вірші поетів Югри і України (2012 р.);[8] «Хорові твори на вірші Лесі Українки» (2014 р.).[9]

Нагороди[ред. | ред. код]

  1. Заслужений працівник культури України (2007 р.)
  2. Заслужений діяч культури Югри Ханти-Мансійського автономного округу (2010 р.)
  3. Почесний працівник вищої професійної освіти Російської федерації (2005 р.)
  4. Доцент (1999 р.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Музична Шевченкіана українських композиторів. Київ. 2023.
  2. ↑ Рівненський державний гуманітарний університет, Довганич М.М. (1999). «Грай моя пісне». Хорові твори на вірші Лесі Українки. Рівне: Ліста. с. 109 с.
  3. ↑ Довганич М.М. (2001). Хорові твори на вірші українських поетів-класиків.
  4. ↑ Довганич М.М. (2001). Хоры без сопровождения. Ханты-Мансийск.
  5. ↑ Довганич М.М. (2009). Хоровые произведения на стихи поэтов Югры. Ханты-Мансийск.
  6. ↑ Довганич М.М. (2010р). Хорові обробки народних пісень. Ханти – Мансійськ. с. 81с.
  7. ↑ Довганич М.М. (2004). Збірник хорових творів на вірші мансійського поета А.С.Тарханова.
  8. ↑ Довганич М.М., редакція Л.Кипарис (2012). Вибрані хорові твори на вірші поетів Югри і України. Ханти-Мансійськ. с. 188с.
  9. ↑ Довганич М.М., Редакція Л.Кипарис (2014). Хорові твори на вірші Лесі Українки. Рівне: Дятлик. с. 116.

Література[ред. | ред. код]

  1. Супрун-Яремко Н. Роздуми після концерту (до ювілею М. Довганича) Н. Супрун-Яремко //Сім днів.- Рівне,1994.- № 25;
  2. Супрун-Яремко Н. Відзначення роковин Гната Хоткевича//Народна творчість та етнографія.-1994.-№ 1.-с.90-93.
  3. Довганич Л. Композиторська творчість Михайла Довганича. Слово про автора/Людмила Довганич."Грай моя пісне" Рівне. Ліста 1999.-109с.
  4. Столярчук Б. Й. Митці Рівненщини: Енциклопедичний довідник.2-е видання. доповнене і перероблене.-Рівне: видавець О.Зень,2011.-384 с.-88;
  5. Довганич Л. І. Концерт пам'яті Лесі Українки « Хотіла б я піснею стати»// Українська музика: науковий часопис, Число 1(11).-Львів,2014.-152 -158;
  6. Музична шевченкіана українських композиторів, бібліографічне довідкове видання; опрацювання та упорядкування Мирослава Гулковського, Київ, видавництво Ліра,2023;
  7. Миляева Л. Земля слышала. Биографический очерк о Михаиле Никитовиче Довганиче.// Ред. Л. Ф. Струсь, Э. Р. Черкашин/ Любов Миляева.-Роли (США): «LULU», 2015.-198с;
  8. Тарас Шевченко Пісенний « Кобзар» Хорова Шевченкіана. Зібрання хорових творів у семи томах. Укладач: Павло Іванович Муравський. Твори a cappella.Том 3. Видання друге, доповнене.-Київ: ВЦ 2Просвіта",2017.-280 с.-86-90,260-261 (біографічна довідка);
  9. Сафронова Н. П.,Довганич Л. І. Формирование композиторского мышления Михаила Довганича// Научная дисскусия; вопросы философии, искусствоведения и культурологии: Сборник статей по материалам УІІ Международной научно — практической конференции, февраль 2017.- Москва: Интернаука,2017.-101с.- С.7-14;
  10. Довганич Л. Шевченкіана в хоровій творчості українських композиторів/ Людмила Довганич. Збірник статей з проблем хорознавства. Розділ 5.-Мукачівський державний університет,2018.- 310с.-С.84-93;
  11. Довганич М. Леся Українка в слові й музиці/ Михайло Довганич// Щоквартальний вісник «Культурологічні джерела».-2021.-№ 1(53).-С.74-76;
  12. Довганич Л. Пісенна стихія Михайла Довганич / Людмила Довганич// Щоквартальний вісник «Культурологічні джерела».- 2021.-№ 2 (54). — С.76-78.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Довганич_Михайло_Микитович&oldid=42396022