Довжанський район (1938—2020)
Довжанський район | ||||
---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | ||||
| ||||
Район на карті Луганська область | ||||
Основні дані | ||||
Країна: | СРСР ( УРСР), Україна | |||
Область: | Луганська область | |||
Код КОАТУУ: | 4424200000 | |||
Утворений: | 1938 р. | |||
Населення: | (на 1.01.2019) | |||
Площа: | 1132 км² | |||
Густота: | 10.8 осіб/км² | |||
Тел. код: | +380-6434 | |||
Поштові індекси: | 94820—94871 | |||
Населені пункти та ради | ||||
Районний центр: | м. Довжанськ | |||
Селищні ради: | 1 | |||
Сільські ради: | 6 | |||
Смт: | 1 | |||
Села: | 26 | |||
Селища: | 3 | |||
Районна влада | ||||
Адреса: | 94800, Луганська обл., м. Довжанськ, вул. Енгельса, 42 | |||
Мапа | ||||
| ||||
Довжанський район у Вікісховищі |
Довжа́нський райо́н (до 2016 року Свердло́вський райо́н) — колишній район України у південно-східній частині Луганської області з адміністративним центром у місті Довжанськ, який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні. Населення становило на 1 серпня 2013 року 11 943 особи. Площа району була 1132 км².року. З травня 2014 року до ліквідації району у 2020 році територія району знаходилася на тимчасово окупованій території України, що контролювалася Російською Федерацією та перебувала в адміністративному управлінні т. зв. «Луганської народної республіки».
Найвища точка — могила Таловська — 335 м. Середньорічні температури: літня — +22ºС, зимова — −10ºС. Кількість опадів — 459—505 мм на рік.
Географія[ред. | ред. код]
Розташування[ред. | ред. код]
Довжанський район розташовувався на південному сході Луганської області, у східній частині Донецького кряжу, у північно-східній степовій фізико-географічній зоні. Межував з Сорокинським районом на півночі, з Лутугинським районом на північному заході, з Антрацитівським районом на заході, на півдні та сході — з Ростовською областю Російської Федерації. Довжина державного кордону — 84 км.
Лутугинський район | Сорокинський район | |
Антрацитівський район Ровеньки |
Росія | |
Росія | Росія |
Найвища точка — могила Таловська — 335 м.
Корисні копалини[ред. | ред. код]
У цілому у районі нараховується понад 50 видів корисних копалин.
З XIX століття тут започаткувалося промислове видобування вугілля. Наразі в районі працює декілька шахт, які добувають кам'яне вугілля марки «А» та збагачувальні фабрики, які переробляють рядове вугілля.
У надрах району є значні запаси пісковику, вапняку, глинистих сланців, різноманітної глини та суглинки.
У селах Дар'їно-Єрмаківка й Астахове наявні джерела мінеральної води.
Клімат[ред. | ред. код]
Середньорічні температури: літня — +22ºС, зимова — −10ºС. Кількість опадів — 459—505 мм на рік.
Гідрологія[ред. | ред. код]
Район має незначні водні ресурси. На його території розташовані 7 малих річок та 57 водойм, що розмістилися в річищах річок та балок.
Найбільші річки:
- Кундрюча — права притока Сіверського Дінця,
- Нагольна — ліва притока Міуса,
- Довжик — права притока Великої Кам'янки.
Ґрунти[ред. | ред. код]
Загальна площа земель району становить 113,2 тис. га. Ґрунтовий покрив переважно кам'янистий, хрящуватий, рідше суглинистий, значна частина ґрунту зазнає ерозії.
Флора[ред. | ред. код]
На території району трапляються рослини, занесені до Червоної книги України[1]:
- громовик гранітний (Onosma graniticola), причерноморський ендемік, Провальський степ;
- дельфіній Сергія (Delphinium sergii), Провалля, Королівські скелі, і яскраво-червоний (Delphinium puniceum), Провальський степ;
- карагана скіфська (Caragana scythica), Провальський степ;
- келерія Талієва (Koeleria talievii), ендемік середньої течії Сіверського Дінця;
- ковила відмінна (Stipa anomala), уральський вид, локалітет лише в Провальському степу, волосиста (Stipa capillata), вузьколиста (Stipa tirsa), дніпровська (Stipa borysthenica), Залеського (Stipa zalesskii), Лессінга (Stipa lessingiana), найкрасивіша (Stipa pulcherrima), пухнастолиста (Stipa dasyphylla) й українська (Stipa ucrainica) — численні популяції охороняються в Провальському степу;
- майкараган волзький (Calophaca wolgarica), Провальський степ;
- пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia);
- півонія тонколиста (Paeonia tenuifolia), Провальський степ;
- ранник донецький (Scrophularia donetzica), Провальський степ;
- рябчик малий (Fritillaria meleagroides) і руський (Fritillaria ruthenica), Провальський степ;
- рястка Буше (Ornithogalum boucheanum), околиці Провалля;
- сон чорніючий (Pulsatilla pratensis);
- тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum), байрачні ліси, змієлистий (Tulipa ophiophylla), на відслоненнях, і Шренка (Tulipa schrenkii), поодинокі екземпляри в Провальськім степу;
- цибуля лінійна (Allium lineare), Королівські скелі, Провальський степ;
- шафран сітчастий (Crocus reticulatus), звичайна рослина дібров.
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду та 6 сільських рад, які об'єднують 30 населених пунктів і підпорядковані Довжанській районній раді. Адміністративний центр — місто Довжанськ, яке є містом обласного значення та не входить до складу району[2].
До складу району входять:
- 1 селищна рада:
- 6 сільських рад:
Населення[ред. | ред. код]
Населення мешкає в 1 селищі міського типу (Криничне), 26 селах і 3 селищах.
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 6700 | 1229 | 1065 | 1989 | 1652 | 747 | 18 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 7526 | 1250 | 1006 | 1951 | 1918 | 1312 | 89 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
За даними перепису 2001 року населення району становило 14 227 осіб, з них 56,01 % зазначили рідною українську мову, 41,29 % — російську, а 2,7 % — іншу[4].
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[6]
українська | російська | вірменська | молдовська | білоруська | |
---|---|---|---|---|---|
Довжанський район | 56,0 | 41,3 | 0,3 | 0,1 | 0,1 |
смт Криничне | 77,2 | 21,0 | 0,1 | 0,2 | 0,2 |
Олександрівська сільрада | 26,0 | 72,2 | 0,6 | 0,1 | |
Дар'їно-Єрмаківська сільрада | 55,2 | 42,9 | 1,2 | ||
Матвіївська сільрада | 40,4 | 55,8 | 0,9 | ||
Медвежанська сільрада | 78,2 | 14,9 | 0,3 | 0,1 | 0,1 |
Новоборовицька сільрада | 75,9 | 23,7 | 0,1 | 0,1 | 0,2 |
Провальська сільрада | 7,6 | 87,8 | 0,2 | 0,1 | 0,1 |
Загальна чисельність населення становить 11 981 осіб, в тому числі міське населення — 4 013 осіб, сільське населення — 7 968 осіб.[7]
Транспорт[ред. | ред. код]
Територією району проходить автошлях E50М03.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Заповідні зони[ред. | ред. код]
На території району розташоване відділення Луганського природного заповідника загальнодержавного значення Провальський степ площею 587,5 га. Ще 5 об'єктів природно-заповідного фонду Луганської області загальною площею 776 га мають місцеве значення[8]:
- Ведмежанський — ботанічний заказник;
- Королівські скелі — геологічна пам'ятка природи;
- Курячий — ботанічний заказник;
- Нагольний кряж — ландшафтний заказник;
- Провальський дуб — ботанічна пам'ятка природи.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Свердловського району [Архівовано 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Луганська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 23 листопада 2020.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 травня 2014.
- ↑ Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Луганська область. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 17 березня 2022.
- ↑ станом на 1 квітня 2013 року. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 5 жовтня 2013.
- ↑ Природно-заповідний фонд Луганської області [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.] //О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганськ: ВАТ «ЛОД». — 168 с.
Джерела[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Довжанський район (1938—2020) |
- Облікова картка Довжанського району на сайті
- Склад. Адміністративно-територіальної одиниці. Луганська область, Довжанський район // Сайт Верховної Ради України
- Довжанськ та Довжанський район на сайті Луганської обласної державної адміністрації
|