Долгушин Олександр Трохимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Долгушин
Олександр Трохимович Долгушин
Народився 13 серпня 1925(1925-08-13) (98 років)
с. Макушкіно Пономарьовського району Оренбурзької області (нині - Російська Федерація)
Громадянство Україна Україна
Діяльність письменник
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Мова творів українська, російська
Напрямок література
Жанр поезія
Членство Національна спілка письменників України
Нагороди орденом Червоної зірки, орденом Вітчизняної війни, орденом Богдана Хмельницького

Долгушин Олександр Трохимович (13 серпня 1925 року, с. Макушкіно Пономарьовського району Оренбурзької області (нині — Російська Федерація)) — український поет. Член Національної спілки письменників України (1999).

Життєпис[ред. | ред. код]

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

У літературній діяльності дебютував віршем «Я клятву Родине даю» у фронтовій газеті «За Родину» (липень, 1942). Літературна творчість поета спрямована на патріотичне виховання молоді, присвячена темам добра, злагоди, любові.

Із 18 травня 1999 р. — член Національної спілки письменників України.

Автор збірок поезій:

  • Память сердца (1988)
  • Звездный час (1991)
  • Прозрение (1993)
  • Світанок над Дніпром (1994)
  • Тернистый путь (1995)
  • Воскресіння (1996)
  • Синам України (1997)
  • В леті вічності (1998)
  • Священна пам'ять (2004)
  • Долі поєднані війною (2005)
  • Водоворот (2005)
  • Сльози матері (2005)
  • След жизни (2006)
  • Дочкам України (2006)
  • До дня примирення (2007)
  • Доля за Волю (2007)
  • Излом века (2007)

Усі збірки поезій друкувалися у видавництвах м. Тернопіль.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Залишилося шестеро визволителів Тернополя. te.20minut.ua. 15.04.2010. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 17 березня 2017.