Домна Томська
| Домна Томська | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
початок XIX століття Полтавська губернія |
| Померла |
16 (28) жовтня 1872 Томськ, Західно-Сибірське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Поховання | Томськ |
| Шанується | в Російська православна церква |
| Канонізований | у 1984 році |
| У лику | юродивих |
| День пам'яті | 10 червня та 16 жовтня (за юліанським календарем)[1] |
Домна Томська (Домна Карпівна; початок XIX століття, Полтава[2], Полтавська губернія — 16 (28) жовтня 1872, Томськ) — томська юродива, свята[3], що народилась на Полтавщині. Канонізована православною церквою в 1984 році у списку Собору Сибірських святих.
Життєпис[ред. | ред. код]
Основним джерелом про життя Домни є дані, зібрані томським священиком Н. Митропольским і видані ним у 1883 році.
Згідно з ревізькими казками Домна Карпівна народилася на початку XIX століття у дворянській родині[4] в Полтавській губернії і рано осиротіла, тому виховувалася тіткою. Отримала гарну освіту, володіла кількома іноземними мовами. Щоб уникнути шлюбу, пішла з дому і почала мандрувати:
|
Батьків у мене не було, жила я у тітки. Тітка хотіла мене віддати заміж силою, а я заміж йти зовсім не хотіла. Гуляла в садку і втекла. | 
|
Не маючи паспорту, була арештована за бродяжництво та під ім'ям Марії Слепченко судом була заслана до села Іткуль Каїнського округу Томської губернії. Поселившись у місті Каїнське (Куйбишев) (нині — Новосибірської області), почала юродствувати. З початку 1860-х років оселилася в Томську.
Домна не мала постійного житла, часто ночувала на вулиці, носила з собою мішки з дрантям, які були для неї веригами. В кишенях носила бите скло, каміння, тріски, тирсу, шматочки цукру — все це вона роздавала людям, вкладаючи в подарунок алегоричний сенс. У церкві на службах вона переходила з місця на місце, переставляла і гасила свічки, а деякі знімала і складала у свої мішки. Дуже любила собак, яких підгодовувала, і вони ходили за нею зграєю.
Прагнула не отримувати будь-якого майна, тому не брала милостиню грішми, воліючи хліб, який роздавала мандрівникам. Відомий випадок, коли Томський єпископ Порфирій (Соколовський) подарував їй свою шубу, яку Домна в знак поваги одягла, а потім віддала бідним. Прагнучи допомагати арештантам, Домна, гуляючи вулицями, голосно співала духовні пісні, за що неодноразово затримувалася і потрапляла до поліцейської дільниці, куди її шанувальники приносили їжу. Але вона її роздавала арештованим[2].
При цьому відзначають, що, залишаючи юродство, Домна Карпівна розмовляла чітко і на високоінтелектуальні теми. Вона також вела повчальні розмови. Одного разу через Томськ проїжджала знатна жінка, яка виявилася її знайомою, і з нею Домна всю ніч розмовляла іноземною мовою.
Померла Домна Карпівна 16 жовтня 1872 року, була похована на кладовищі Іоанно-Предтеченського жіночого монастиря Томська при великому скупченні городян і духовенства[5]. У 1927 році монастир був закритий. А через три роки ліквідували його цвинтар. На його місці пізніше було побудовано студентське містечко Томського технологічного інституту.
Ушанування пам'яті[ред. | ред. код]
У 1916 році ім'я Домни було внесено до «Сибірського патерика», складеного архієпископом Омським Сильвестром (Ольшевским).
Канонізована Домна Томська в лику блаженних 10 червня 1984 року в складі Собору Сибірських святих[6]. У Томську святу Домну шанують як «сибірську Ксенію Петербурзьку».
1996 року на відзначення сторіччя закладки інституту на місці передбачуваного поховання блаженної Домни була побудована каплиця. Табличка на ній повідомляє:
|
|
Ця каплиця поставлена на території колишнього Іоанно-Предтеченського жіночого монастиря на пам'ять про святу Домну Томську, професорів і викладачів Томського технологічного інституту імператора Миколи II, імператорського Томського університету і про всіх тут похованих. |
|
Література[ред. | ред. код]
- Жития Сибирских святых. — Новосибирск, 2007. — С. 245—251. — ISBN 5-88013-010-X.
- Митропольский Н. Юродивая Домна Карповна // Томские епархиальные ведомости. — 1883. — № 6. — С. 168—173.
- Погожев Е. П. (Евгений Поселянин). Юродивая Домна Карповна // Русские подвижники XIX века. — СПб, 1910. — С. 518—522.
- Скворцов Г. В. Домна Томская [Архівовано 16 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Православная энциклопедия. — Москва, 2007. — Т. 15. — ISBN 978-5-89572-026-4.
Посилання[ред. | ред. код]
- Святая блаженная Домна Томская. Православие в Томске. Архів оригіналу за 8 березня 2020. Процитовано 3 липня 2009.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Блаженная Домна Томская Память: 16 / 29 октября, 10 / 23 июня (Собор Сибирских святых). Архів оригіналу за 10 березня 2020. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ а б Путями Домны блаженной
- ↑ Святі угодники Божі. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ День памяти святой блаженной Домны Томской. Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ Святая блаженная Домна Томская
- ↑ Домна Томская. Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 8 березня 2020.
