Домініум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Домініум (лат. dominium — володіння, влада, володарювання) - багатозначний термін.

У римському праві[ред. | ред. код]

Повна влада власника над річчю. Власник міг робити з нею все, що завгодно, та виключати будь-кого від користування річчю доти, доки той не набував особливого права на неї (сервітуту, узуфрукту), яке він міг одержати тільки за згодою власника. Межі для приватної власності могли встановлюватися тільки з причин публічного порядку або в інтересах суспільства (utilitas publica) і за певних обставин вели до експропріації: позбавлення власності через примус, купівлю (emptio ab invito), згідно з якою власник отримував компенсацію за втрату своєї власності[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Юридична енциклопедія

Посилання[ред. | ред. код]