Донецький
Селище Донецький | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Алчевський район |
Громада | Кадіївська міська громада |
Код КАТОТТГ: | |
Основні дані | |
Засновано | 1904 |
Статус | із 1963 року |
Площа | 5.35 км² |
Населення | ▼3783 (01.01.2011)[1] |
Густота | 707 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 93890 |
Телефонний код | +380 6446 |
Географічні координати | 48°42′00″ пн. ш. 38°40′23″ сх. д.H G O |
Водойма | Лугань
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Водопровід |
До станції: | 2 км |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 51 км |
- автошляхами: | 60 км |
Селищна влада | |
Адреса | 93890, Луганська обл., Кіровська міськрада, смт Донецький, вул. Шевченко, 27 |
Карта | |
Донецький у Вікісховищі |
Доне́цький — селище в Україні, у Кадіївській міській громаді Алчевського району Луганської області.
Знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Кадіївської міської громади.[2]
Назва[ред. | ред. код]
Колишні назви: селище Каменувате −1902-1904 рр., селище Петроградо-Донецьке −1910 р.
Географія[ред. | ред. код]
Сусідні населені пункти: селища Голубівське і Березівське на південному заході, місто Кіровськ на півдні, села Весняне, Дачне, селище Сентянівка на південному сході, село Жолобок на північному сході.
Історія[ред. | ред. код]
Селище виникло в 1902 році під назвою рудник Кам'януватий. У 1905 році на руднику відбулися заворушення — обурені знущаннями, каторжними умовами праці, робочі вбили підприємця. У 1910 році шахту № 6-7 рудника купило у французьких підприємців Петро-Донецьке акціонерне товариство, згодом і селище стало називатися Петро-Донецьким.
31 жовтня 2014 року проросійські бойовики обстріляли селище Донецький, здійснюючи обстріл з боку міста Стаханов. Снаряди влучили у приватний будинок, через обстріл загинула сім'я — троє людей, серед них — маленька дитина[3]. Від пострілу снайпера загинув сержант Вінницького полку Нацгвардії Олександр Колівошко.
4 липня 2015-го загинув сержант Дмитро Демковський під час проведення планового нарощування мінно-вибухових загороджень (підрив на міні) біля 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка» поблизу Донецького. При спробі евакуації важкопораненого солдата Романа Цапа під час повторного вибуху загинули молодший сержант Іван Смоляр, солдати Дмитро Ковшар, Артем Романов.
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
російська | 2381 | 49.93% |
українська | 2368 | 49.65% |
білоруська | 12 | 0.25% |
румунська | 4 | 0.08% |
інші/не вказали | 4 | 0.09% |
Усього | 4769 | 100% |
Відомі особистості[ред. | ред. код]
В поселенні народився:
- Миколайчук Олег Вікторович (нар. 1965) — український драматург, кіносценарист та журналіст.
- Уваров Петро Васильович (1910—1979) — радянський військовик, віце-адмірал.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ У результаті артобстрілу бойовиків на Луганщині загинула сім'я. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
Це незавершена стаття з географії Луганської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|