Дорофєєв Олексій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олексій Миколайович Дорофєєв (нар. 2 липня 1960(19600702) року, Санкт-Петербург, СРСР) — російський державний діяч. Начальник Управління Федеральної служби безпеки Росії по Москві і Московській області з 2012 року, фігурант одного з найбільших в історії ФСБ корупційних скандалів (червень 2019 року).

Біографія[ред. | ред. код]

У 2003-2006 роках був заступником начальника Управління ФСБ по Санкт-Петербургу і Ленінградській області.

У 2006-2010 роках був начальником Управління ФСБ по Республіці Карелія.

У 2010-2012 роках очолював Управління "М" центрального апарату ФСБ (по контррозвідувальному забезпеченню МВС, МНС та ФСІН).

У 2012 р. став начальником Управління ФСБ по Москві і Московській області.

За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, саме Дорофєєв зі своїми підлеглими узяв активну участь у російській агресії 2022 року проти України; на сайті відомства опубліковано список 620 співробітників ФСБ, причетних до військових злочинів РФ, включаючи й самого Дорофєєва.[1]

Адміністративно-кадрова політика, основні напрямки діяльності[ред. | ред. код]

На початку роботи Дорофєєва у Московському регіоні, основна загроза національній безпеки РФ у рамках м. Москва фіксувалася серез трудових мігрантів з Середньої Азії, серед яких мали поширення радикальні течії ісламу.

Але вже після перемоги Євромайдану 2014 року та початку бойових дій на Донбасі, велика небезпека почала вбачатися серед вихідців з України; мова йшла про "українську загрозу".

Саме "українська загроза" примусила Дорофєєва максимально посилити діяльність як обласної антитерористичної комісії при губернаторі, координаторами якої були представники ФСБ, так і її територіальних підрозділів у містах і районах.

У новій ситуації, в 2014-2015 роках за поданнями Дорофєєва призначаються нові заступники начальника Управління ФСБ по Москві і Московській області: Мячін Микола Валерійович, Карцев Андрій Володимирович, Ларін Олександр Михайлович, Абрамов Артем Вячеславович (1983 року народження), Нікулін Олег Олександрович.

Помічниками начальника призначаються полковник Бричковський Олександр Володимирович (1974 року народження), підполковник Медоєв Марат Ігоревич (1982 року народження), полковник Васильєв Сергій Євгенійович, полковник Натаров Сергій Володимирович, підполковник Фанін Максим Миколайович (1981 року народження), та полковник Плаксенко Юрій Юрійович (1971 року народження). [2]

Першим заступником начальника Управління ФСБ залишався генерал Бережной Олександр Іванович, випускник Вищої школи КДБ 1980 року, який помер у 2020 році.

Також у 2016 році звільнений заступник начальника Управління ФСБ по Москві і Московській області Подгрушний Михайло Олександрович, переведений на посаду начальника УФСБ Камчатського краю. На його місце призначений генерал-майор Яценко Андрій Анатолійович.

У серпні 2017 року, за рекомендацією УФСБ в особі Дорофєєва, було організовано обласну призивну комісію по мобілізації в Московській області, та її районні підрозділи, вперше - з включенням до них представників УФСБ. [3]

Це деякими оглядачами розцінювалося, як один з етапів підготовки до війни з Україною.

У цей же період, після подій 2014 року, по кожному з адміністративних округів Москви призначені наступні очільники місцевих відділів:

начальник головної служби по Центральному АО УФСБ Михаїл Глущенко (займав посаду до грудня 2020 року, коли його замінив Олександр Філатов), заступником став Михаїл Бурков;

начальник відділу по Східному АО УФСБ РФ Михаїл Рябов, заступниками стали Владимир Плеханов та Олександр Митин; попередні керівники – начальник відділу полковник Владислав Павлович Гебеш та його заступник Михайло Веліговський увільнені;

начальник відділу по Західному АО АО УФСБ Денис Тарабакін, заступником став Каширний Олександр Володимирович, 1979 року народження;

начальник відділу по Південному АО Сергій Єршов, заступником став Горбатенко Роман Ігорович;

начальник відділу по Південно-західному АО підполковник Дмитрій Демиденко, заступником став Олег Володимирович Зарубін;

начальник відділу по Південно-східному АО Олександр Григорьєв;

начальник відділу по Північному АО Бородинський Сергій Миколайович, заступником став Константин Тимофеєв;

начальник відділу по Північно-східному АО Медведєв Олександр Володимирович, заступниками стали Романенков Кирил Олександрович, і Близнецов Іннокентій Вікторович, 1980 року народження;

начальник відділу по Північно-західному АО Альфонский Андрій Андрійович, 1974 року народження, до 2016 г. – головою був Петрук Олег Віталійович, 1967 року народження;

начальник відділу по Зеленоградському АО Попов Станіслав Юрійович, попередній начальник Попік Дмитро Геннадійович був увільнений;

начальник відділу по Троїцько-Новомосковському АО Вадим Михайлович Борисенко, 1976 року народження.

Діяльність структурних підрозділів Московського УФСБ та їх реформування[ред. | ред. код]

У 2016-2018 роках в Московській області утворюються конкуруючі з територіальними відділами УФСБ в округах і районах структури - так звані "управління територіальної безпеки" при місцевих адміністраціях.

Незадовго перед цим, у 2014-2015 роках відбулася реорганізація та реформування територіальних структур Управління ФСБ у Москві та Московській області. Відділи були перейменовані з міжрайонних в окружні а їх керівниками призначені наступні особи.

Балашихінський міжрайонний відділ, який був основою 2-го міжрайонного відділення УФСБ, та реорганізований у 2-е відділення 2-го окружного відділу, очолив Фаткін Олександр Олексійович, 1978 року народження (до його зони відповідальності приєднано і розформований міський відділ ФСБ по м. Желєзнодорожний). Заступником начальника став капітан Сергій Савушкін. Перед тим, у 2017 році мав місце скандал, внаслідок якого був арештований в. о. начальника Балашихінського міжрайонного відділу УФСБ Денис Семенов, та заступник начальника оружного відділу Круглов Олексій Євгенійович.

Також з цього відділу виокремився Реутовський міський відділ (перейменований у 1-е відділення 2-го окружного відділу), який очолив Олександр Ахлинін.

Відновсько-Домодєдовський міжрайонний відділ, який був основою 7-го міжрайонного відділення УФСБ, та реорганізований у 4-е відділення 5-го окружного відділу, очолив Олег Іванченко, якого у 2020 році замінив Олександр Панфілов.

Волоколамсько-Лотошинський міжрайонний відділ, реорганізований у 4-е відділення 6-го окружного відділу, очолив Андрій Кононенко. Куратором Лотошинського району став Заньков Дмитро Олександрович.

Воскресенський відділ, реорганізований у 2-е відділення 4-го окружного відділу, очолив Віктор Котовський.

Дмитровсько-Талдомський міжрайонний відділ, який був основою 2-ого відділення 12-ого міжрайонного відділу, та реорганізований у 5-е відділення 7-го окружного відділу, очолив Іван Савельєв. Також було утворено 2-е відділення 7-го окружного відділу (з дислокацією в м. Талдом).

Єгор'євсько-Куровський міжрайонний відділ, який був основою 3-ого відділення 5-ого міжрайонного відділу, та реорганізований у 3-є відділення 4-го окружного відділу, очолив Олег Голосєєв.

Зарайський районний відділ, який був підрозділом 5-го міжрайонного відділу, реорганізований у 1-е відділення 4-го окружного відділу, його очолив Журавльов Олексій Борисович.

Істринсько-Звенигородський міжрайонний відділ, який був основою 2-го відділення 10-го міжрайонного відділу, та реорганізований у 3-є окружне відділення, очолив Вадим Єфімов.

Каширсько-Срібнопрудський міжрайонний відділ, реорганізований у 4-е відділення 4-го окружного відділу, спочатку очолив Юрій Гаврілін, а вже у 2018 р. його замінив Бутро Олександр Петрович.

Клинський районний відділ, який був основою 11-го міжрайонного відділення УФСБ, та реорганізований у 4-е відділення 7-го окружного відділу, у 2019 р. очолив Пестряков Олексій Миколайович, до нього начальником відділу був Володимир Каширін.

Коломенський районний відділ, який був центром для 5-го міжрайонного відділення УФСБ, став основою 4-ого окружного відділу, його очолив Олександр Філатов, якого у 2020 році замінив Володимир Райков.

Красногорський районний відділ, реорганізований у 2-е відділення 6-го окружного відділу, очолив Селіверстов Михайло Анатолійович.

Луховицький районний відділ, який був підрозділом 5-го міжрайонного відділу, реорганізований у 2-е відділення 4-го окружного відділу, його очолив Дегтярєв Олексій Васильович, попередній начальник Орлов Євгеній Олександрович був увільнений.

Люберецький районний відділ, який був основою 4-го міжрайонного відділення УФСБ, та реорганізований у 3-ій окружний відділ, очолив Іван Макаров, попереднім начальником був Олексій Гамага.

Можайсько-Рузівський районний відділ, який був основою 2-го відділення 9-го міжрайонного відділу УФСБ, та реорганізований у 5-е відділення 6-го окружного відділу, очолив Євген Федотов.

Митіщинсько-Лобнянський міжрайонний відділ, який був основою 13-го міжрайонного відділення УФСБ, та реорганізований у 2-е відділення 1-го окружного відділу, очолив Вячеслав Комаров, а його заступником став Горєлкін Дмитрій Костянтинович (1981 року народження, житель Москви).

Наро-Фоминський районний відділ, який був основою 3-го міжрайонного відділення УФСБ, та реорганізований у 6-е відділення 6-го окружного відділу, очолив Ігор Літвінцев.

Ногінський районний відділ , який був основою 2-го міжрайонного відділення УФСБ, та реорганізований у 3-е відділення 2-го окружного відділу, очолив Дмитро Горбунов. Його заступник – Кірсанов Олександр Тихонович став учасником агресії 2022 року проти України, за даними матеріалів ГУР Міністерства оборони України, яке опублікувало реєстр учасників агресивних дій серед співробітників ФСБ.[1]

Одинцовський районний відділ, який був основою 9-го міжрайонного відділення, та реорганізований у 1-е відділення 6-го окружного відділу, очолив Володимир Масленніков, попередній начальник Олександр Лебедєв був увільнений.

Орєхово-Зуєвський районний відділ, реорганізований у 2-е відділення 2-го окружного відділу, очолив Едуард Афанасьєв, заступником став Павло Третьяков.

Павлово-Посадський районний відділ, реорганізований у 5-е відділення 2-го окружного відділу очолив Олексій Харибін.

Подольський районний відділ, який був центром для 6-го міжрайонного відділення УФСБ, став основою для 5-ого окружного відділу, його очолив Ігор Маркелов, після того, як пішов у відставку його попередник Саблін Віктор Олексійович, 1970 року народження.

Пушкінський районний відділ, реорганізований у 4-е відділення 1-го окружного відділу, очолив Вадим Молодиченко.

Раменсько-Бронніцький районний відділ, реорганізований у 2-е відділення 3-го окружного відділу, очолив Олександр Чірко, заступником став Валерій Воробйов.

Сергієво-Посадський районний відділ реорганізований у 1-е відділення 1-го окружного відділу, очолив Євгеній Морозов.

Серпуховський міськрайонний відділ, який був основою 8-го міжрайонного відділення УФСБ, та реорганізований у 2-е відділення 5-го окружного відділу очолив Урбанович Віктор Станіславович, 1981 року народження, заступником став Олексій Смоловик.

Солнечногорський районний відділ, який був основою 2-е відділення 11-го міжрайонного відділу, та реорганізований у 3-е відділення 7-го окружного відділу, очолив Олександр Грибов, попередній начальник Дмитро Пічко був увільнений.

Ступинсько-Озьорський міжрайонний відділ реорганізований у 5-е відділення 4-го окружного відділу, який очолив Костянтин Бєгунов.

Талдомський районний відділ у 2017 р. очолив Єфремов Ігор Анатолійович, заступником став Черняєв Максим Олегович, 1984 року народженняа.

Хімкинський районний відділ, який був основою 11-го міжрайонного відділення УФСБ, реорганізувався у основу 7-ого окружного відділу, який об’єднав місцеві органи ФСБ у м. Хімки, Дубна, Солнечногорск, Клин, Дмитров и Талдом. Увільнений попередній начальник підрозділу Донсков Олександр Робертович, новим начальником став Бєляков Сергій Сергійович. Заступником начальника залишився Шелегов Михайло Геннадійович, 1975 року народження.

Чеховський районний відділ, реорганізований у 3-є відділення 5-го окружного відділу, очолив Андрій Сергєєв, заступником став Олексій Гудков.

Шатурсько-Рошальський міжрайонний відділ, реорганізований у 6-е відділення 2-го окружного відділу, очолив Вячеслав Карпуков.

Щолковський районний відділ, реорганізований у 3-е відділення 1-го окружного відділу, очолив Микола Чубурков.

Також були розширені та оновлені міські відділи УФСБ.

Дубненський міський відділ був перейменований з 1-ого відділення 12-ого міжрайонного відділу УФСБ у 2-е відділення 7-ого окружного відділу. У 2016 р. увільнений начальник Дубненського міського відділу УФСБ Олександр Фефелов. Причиною увільнення стало перевищення ним повноважень, зокрема – причетність до травлі та організації звільнення екс-голови Дубненського міського суду Олени Давидовської. Новим начальником став Іван Єфремов.

Відділ по м. Жуковський перейменований у 3-є відділення 3-го окружного відділу – начальником став Вячеслав Дмітрієв.

Електростальський реорганізований у 4-е відділення 2-го окружного відділу – начальником став Міхальов дмитрій Вячеславович, 1976 року народження.

Корольовський відділ, згаданий спочатку, як 4-е відділення 13-ого міжрайонного відділу УФСБ, реорганізувався у 2-е відділення 1-го окружного відділу УФСБ. Був увільнений попередній начальник Ігор Маркін, новим начальником став Глазков Андрій Володимирович.

Скандали[ред. | ред. код]

Саме генерал Дорофєєв після того, як його назвали у розслідуваннях власником купленого у 2017 році 732-метрового котеджу у селищі "Лесная бухта" поблизу Москви, на початку корупційного скандалу переписав своє майно на Російську Федерацію [4].

Також Дорофєєв має велику ділянку в котеджному селищі "Дачний острівок" поблизу м. Істра.[5].

Весною-влітку 2019 р. генерал-полковник ФСБ Олексій Дорофєєв та його помічник, полковник Медоєв Марат Ігорович (1981 року народження) засвітилися у найбільшому в історії ФСБ корупційному скандалі, повязаному з "похоронною мафією" Москви та Московської області.

З Дорофєєвим Марат Медоєв знайомий як мінімум з початку 2010-х років. За словами джерела у московському УФСБ, особисто знайомого з Медоєвим, Дорофєєв забрав його під своє начало, очоливши управління у 2012 році. Джерело «Медузи» в силових відомствах, також знайомий з Медоєвим, називає його «правою рукою» Дорофєєва та «виконавцем всіх його доручень»: «Якщо доручення виходить від нього — значить, воно виходить від шефа і треба виконувати, ніхто не сумнівається». Джерело підтверджує, що співробітники ФСБ пов’язані безпосередньо з ДБУ «Ритуал»: той же Марат Медоєв, за словами співрозмовника «Медузи», іноді «розрулює" з боку „Ритуалу“ неприємні ситуації, які виникають у співробітників відомства.

Як з’ясував сайт «Медуза», за призначенням Артема Єкімова головою московського ДБУ «Ритуал» стояв генерал-полковник ФСБ Олексій Дорофєєв. При цьому особистий помічник генерала — Марат Медоєв – до 2012-го працював у слідчому управлінні ФСБ.

Як з’ясували учасники розслідування, на початку 2010-х років Марат Медоєв отримав ділянку в дачному некомерційному партнерстві «Дачний острівець» в Істрінському районі Підмосков’я. Крім глави московського ФСБ Олексія Дорофєєва в цьому ж селищі володіють землею: голова контрольної служби ФСБ Володимир Крючков, колишній перший заступник голови Федеральної митної служби Ігор Завражнов і Костянтин Гавриков — заступник начальника управління «К» Служби економічної безпеки ФСБ, що курує банківський ринок. Крім того, по сусідству знаходиться будинок генерала ФСБ Олега Феоктистова, який курирував операцію із затримання голови Мінекономрозвитку Олексія Улюкаєва.

Навесні 2018 року поряд з володіннями Олексія Дорофєєва та Ігоря Медоєва купила ділянку Анастасія Мазаракі — дружина Лева Мазаракі (бізнесмена із Ставрополя), та родичка заступника директора фірми "Ритуал" Валеріана Мазаракі. Співвласником «Вестинтербанка» разом з Левом Мазаракі був колишній співробітник держбезпеки, випускник Вищої школи КДБ 1988 року Микола Дорофеєв. Два джерела в галузі похоронної вважають, що він родич голови управління ФСБ по Москві і Московській області Олексія Дорофєєва (ймовірно, двоюрідний брат), але «Медузі» не вдалося знайти документального підтвердження цієї інформації.

Сім’ї Мазаракі і Дорофєєва теж можуть бути знайомі – ділянки Дорофєєва, Медоева і Мазаракі сусідять один з одним і фактично утворюють окрему вулицю.

Наприкінці 2018 року замість міністерства споживчого ринку нагляд за похоронним відомством передали Головному управлінню регіональної безпеки Московської області (ГУРБ), яке очолює Каратаєв Роман Олександрович (з 2015 року - міністр Уряду Московської області з безпеки та протидії корупції). До приходу в адміністрацію Московської області Каратаєв працював в управлінні «М» Центрального апарату ФСБ Росії. Очолював управління «М» в той час Олексій Дорофєєв.

Заступником Каратаєва, який курирує в ГУРБ похоронну галузь, призначили Дмитра Євтушенко. Він у минулому працював в уряді Ставропольського краю, на батьківщині братів Мазаракі.

У грудні 2018 року власті Підмосков’я заснували структуру, аналогічну московському ДБУ «Ритуал» — ДБУ «Центр меморіальних послуг», яке візьме під контроль похоронний бізнес у регіоні (зараз в кожному муніципалітеті — своя ритуальна компанія).

Видання "Медуза" зазначає, що Дорофєєв і Медоєв можуть бути близькими до голови служби економічної безпеки УВБ ФСБ Сергія Корольова.

Даний скандал отримав певний резонанс також і в Україні [6]. Зокрема, його широко висвітлювали українські телеканали [7].

Також Дорофєєву приписали і участь у справі щодо колишнього глави адміністрації Серпуховського району Олександра Шестуна. [8]. 13 червня 2018 року Шестун був затриманий за результатами оперативної розробки, яку вели проти нього співробітник 6-ої служби Московського УФСБ Ігор Кузнєцов, та заступник начальника 6-ої служби Московського УФСБ Дмитро Григорян, на замовлення самого Дорофєєва - як стверджував Шестун. [9].

Справи І. Голунова, К. Карамзіна і так звана "війна силовиків"[ред. | ред. код]

6 червня 2019 року московська поліція затримала журналіста порталу "Медуза" Івана Голунова. У нього нібито знайшли наркотики.

Наступного дня в російських містах і за кордоном починаються протести журналістів і активістів.У випадку з Годуновим йшлося про бізнес з мафією. З Кремля надходять суперечливі повідомлення. Голова Ради Федерації Валентина Матвієнко назвала затримання журналіста недоліком професіоналізму і провокацією. Суд відправляє Голунова під домашній арешт. Але йому, як і раніше, загрожує до 20 років колонії. У вівторок, 11 червня, поліція припинила розслідування і звільнила Голунова.

Рішення про затримання журналіста повинні були прийняти генерал Олексій Дорофєєв, глава ФСБ в Москві, і підполковник Марат Медоєв. Вони були головними героями підготовленого Голуновим матеріалу про їх зв’язок з цвинтарним бізнесом і мафією, що заробляє на похоронах і на місцях на кладовищах. Саме вони й вважаються ймовірними замовниками фабрикування проти нього кримінальної справи.

На черговому засіданні Ради безпеки при Президенті РФ не було глави ФСБ Олександра Бортникова, який зазвичай бере участь.

«У мене немає інформації, що хтось із ФСБ винен у цій справі (Голунова)», – пояснив пізніше Микола Патрушев, голова Ради безпеки.

Таким чином, ФСБ намагається швидко вийти з кризи і звинуватити Міністерство внутрішніх справ. Володимир Путін гратиме роль арбітра. Іноді він вказує на патологію в одній з силових структур і проводить чистки, посилюючи іншу службу. Водночас він відіграватиме роль “хорошого царя”, що реформує державу. [10]

11 червня фонд боротьби з корупцією (ФБК) опублікував розслідування про Медоева та його родину. Співробітники фонду виявили у сімейства дорогу нерухомість, а також зв'язок із бізнесом похоронної фірми ГУП «Ритуал» та контракти з міністерством оборони РФ.

Невдовзі після затримання Івана Голунова, 13 червня 2019 року у «Новій Газеті» вийшла стаття «Як взути ФСБ». У матеріалі розповідалося про розкішну нерухомість у Європі та бізнес родичів Марата Медоєва. Клан Медоєвих влаштувався в елітному селищі під Братиславою (Словаччина), а їхніми сусідами виявились монополісти — постачальники взуття для російських силовиків (ФСБ, Росгвардія, МНС). Батько полковника ФСБ Ігор Медоєв (саме він проживає у Словаччині) раніше був заступником міністра оборони Анатолія Сердюкова. Після публікації «Нової» у ФСБ несподівано виявили, що родичі Марата Медоєва є громадянами Словаччини, що унеможливлює його подальшу службу на високій посаді. Станом на серпень 2019 року Медоєв був увільнений з ФСБ та переведений на іншу роботу.

Станом на червень 2020 року, затримано співробітників МВС, які здійснювали арешт журналіста Голунова. Розслідування у справі триває. В інтерв'ю «Медузі» в червні 2020 року Голунов заявив, що полковник Марат Медоєв та генерал Олексій Дорофєєв не мали відношення до подій, висвітлених у його розслідуванні про зв'язки похоронного бізнесу з УФСБ по Москві та Московській області та тіньові доходи. Саме цей факт викликає найбільший інтерес, оскільки виходить, що справжні організатори арешту досі залишаються у тіні.[11]

Колишні співробітники УВС у Західному адміністративному окрузі Москви, які затримали спеціального кореспондента "Медузи" (визнана в Росії організацією, що виконує функції іноземного агента), пізніше потрапили під суд за звинуваченням у перевищенні посадових повноважень та фальсифікації доказів щодо Голунова, а також незаконному обігу наркотиків розмірі. Найсуворіше покарання суд визначив 28 травня 2021 року для передбачуваного організатора затримання Голунова Ігоря Ляховця - 12 років колонії. Його підлеглим Максиму Уметбаєву, Роману Феофанову та Акбару Сергалієву прокурор просив дати 8 років, а визнаючому власну вину у підкиданні наркотиків Денису Коновалову – 5 років.Вирок оголошений коротко - лише вступна та резолютивна частина, оскільки у справі міститься державна таємниця. Саме цей факт викликає найбільший інтерес.[12]

Крім гучної справи Голунова, дуже великий резонанс мало також затримання в центрі Москви відомого юриста Кантемира Карамзіна, відомого своїми опозиційними поглядами, який мав особистий конфлікт з Олексієм Дорофєєвим.

Карамзін Кантемир Феліксович, 1970 року народження, осетин за національністю (прізвище при народженні - Кокоєв), адвокат і бізнесмен, кандидат у депутати Держдуми РФ 1999 року та впливовий громадський діяч Москви, 10 квітня 2019 року був затриманий. Заарештований юрист був саме за рішенням Балашихинського міського суду, після передачі справи з Московського міського слідчого управління СКР в підмосковне. Таке рішення прийняв заступник голови Слідчого комітету генерал Ігор Краснов [13]

Відомо, що ще станом на 2004 рік Карамзин Кантемир Феликсович мав певну підтримку з боку МВС та ФСБ, за допомогою яких він у рейдерський спосіб захопив приміщення московського офісу фонду "Відкрите суспільство" Сороса, а згодом посварив з цим фондом команду кандидата на пост президента РФ Ірини Хакамади, яку він вселив у це приміщення, відібране у фонду Сороса.[14].

Вже перебуваючи в СІЗО, Карамзін передав для видання "Новая газета" аудіозапис, на якому стверджував, що став жертвою арешту з подачі Олексія Дорофєєва через кофлікт з впливовими бізнесменами, інтереси яких лобіювала ФСБ. За словами Карамзіна, ще у лютому 2019 року з ними призначив зустріч у ресторані заступник начальника УФСБ по Москві і Московській області Сергій Натаров, який передав ультимативні вимоги від Дорофєєва. Невиконання цих вимог і привело до арешту Карамзіна, за словами останнього.[15].

24 травня 2021 року Карамзін рішенням Сергієво-Посадського міського суду отримав вирок - 8 років колонії. [16].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://gur.gov.ua/content/sotrudnyky-fsb-rossyy-uchastvuiushchye-v-prestupnoi-deiatelnosty-stranyahressora-na-terrytoryy-evropy.html
  2. http://www.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc&base=MOB&n=261679
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2023. Процитовано 22 липня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 20 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 20 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 20 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 20 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. https://fsb.dossier.center/person/dorofeev-aleksej
  9. https://fsb.dossier.center/shestun
  10. Криза у чекістів, або як Голунов показав слабкість Путіна. Белсат. 14 червня 2019. Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 21 лютого 2023. (укр.)
  11. Заделали?, — (6 червня 2020). «Я бы дорого отдал, чтобы моя жизнь стала прежней» Иван Голунов рассказал Катерине Гордеевой, как прошел год после его ареста и стремительного освобождения. Meduza. Архів оригіналу за 3 жовтня 2022. Процитовано 21 лютого 2023. (рос.)
  12. Подбросившие Ивану Голунову наркотики полицейские получили сроки до 12 лет - BBC News Русская служба. BBC. 28 травня 2021. Архів оригіналу за 22 липня 2022. Процитовано 12 грудня 2023. (рос.)
  13. http://www.compromat.ru/page_40634.htm
  14. https://novayagazeta.ru/articles/2004/01/26/23168-korobka-iz-pod-sorosa
  15. https://www.ng.ru/vision/2019-05-22/6_7578_bribe.html
  16. https://www.kommersant.ru/doc/4825947