Дудрик Максиміліан-Теофіль

Максиміліан-Теофіль Дудрик
Народження	1 січня 1885(1885-01-01) Рудки
Смерть	1 липня 1962(1962-07-01) (77 років) Варшава
Навчання	Львівська вища політехнічна школа
Праця в містах	Львів, Коломия
Архітектурний стиль	модерн, функціоналізм, модернізовані історичні стилі

Максиміліан-Теофіль Ду́дрик (нар. 1 січня 1885, Рудки — пом. 1 липня 1962, Варшава) — український архітектор, інженер-будівельник (фахівець з залізобетонного будівництва), спортивний діяч.

Біографія

Народився 1 січня 1885 року у місті Рудках (тепер Львівська область, Україна). 1910 року закінчив Львівську вищу політехнічну школу. З того часу працював з перервою інженером на будівництві в Західній Україні (переважно у Львові). Брав участь у Першій світовій війні, з 1914 року служив у збройних силах Австро-Угорщини, потрапив у російський полон. Був висланий у Оренбург, де до 1924 року будував бараки та електростанції. З 1927 року жив у Варшаві.

Помер у Варшаві 1 липня 1962 року

Спортивна діяльність

Професійно займався альпінізмом і лижним спортом. Був популяризатором лижного туризму в Східних Карпатах, співорганізатором і учасником понад 30-ти зимових експедицій, одним із засновників спортивного клубу «Погоня» у Львові у 1903 році. З 1927 року діяч спортивного клубу «Леґія» у Варшаві.

Будівельна діяльність

При будівництві використовував стильові форми модерну, функціоналізму та модернізованих історичних стилів. Серед виконаних споруд:

• житловий будинок на вулиці Красицьких, № 7 у Львові;
• комплекси житлових будинків на вулиці Гетьмана Яна Тарновського та вулиці Жижинській у Львові;
• тютюновий завод у маєтку Заболотів;
• будинок польського товариства ремісничої молоді «Ґвязда» (нині Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича) на вулиці Зигмунта Красинського (нині Вічевий майдан), № 7;
• перебудова жіночого карно-виховного закладу святої Марії Магдалини в навчальний корпус Львівської політехніки (нині Інститут інженерної механіки та транспорту Національного університету «Львівська політехніка», вулиця Бандери, № 8);
• реставрація Золочівського замку;
• Інститут фізичного виховання, низка спортивних об'єктів (стадіони, зокрема Стадіон Війська Польського, басейни) у Варшаві.

Література

• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 230. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
• Тимофієнко В. І. «Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник». Київ. 1999;
• Бірюльов Ю. О. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.